Яскравий мисливський одяг рятує життя
Зараз проглядається тенденція до лібералізації збройового законодавства, що в більшості випадків призведе або вже призводить до насичення ринку нарізною зброєю. Одночасно з цим збільшується кількість нещасних випадків на полюванні, так званих помилкових пострілів. Найчастіше це відбувається в результаті необережного дотримання сучасними мисливцями традиційних правил безпеки.
Наразі у мисливців є можливість купувати і широко використовувати для полювання самозарядні карабіни, виготовлені на базі бойових автоматичних та напівавтоматичних зразків. Крім нарізної зброї, створюються зразки гладкоствольних рушниць 12, 20 і .410-го калібрів.
Ці моделі вирізняє з поміж інших висока вогнева міць, велика ємність магазину, швидкий темп стрільби.
Громадянин України може придбати мисливську гладкоствольну зброю досягши 21 року, мисливську нарізну зброю – з 25 років. Кількість одиниць зброї, яку має намір придбати одна людина не обмежено, однак власник зброї повинен забезпечити її безумовну схоронність (Інструкция з наказу МВС №622 від 21.08.98 – п.12.1).
Але одна справа – стаж, інша – відпрацювання навичок стрільби на практиці.
При цьому спеціалізовані стрільбища в Україні нечисленні; навчання осіб, які купують зброю, під керівництвом інструктора, тренування в стрільбі і пристрілка особистої зброї – дороге, малодоступне для більшості мисливців задоволення.
ПРО МІНІМАЛЬНІ ЗНАННЯ І НЕЧІТКІ ЦІЛІ
Посвідчення мисливця видаються особам, які є громадянами України, досягли 18-річного віку і склали екзамен. Питання екзаменаційних білетів охоплюють знання положень законодавства про мисливське господарство та полювання, правил надання першої допомоги при нещасних випадках на полюванні, правил поводження зі зброєю, відповідальності за порушення правил полювання та інших питань, пов’язаних з мисливським господарством.
Закон України «Про мисливське господарство та полювання» визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, регулювання чисельності, використання та відтворення тваринного світу. Про безпеку учасників полювання та інших осіб йдеться в Положенні про правила проведення полювань, поводження із зброєю та порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин.
Згідно з положенням, як при індивідуальному так і при облавному полюванні, перед початком розпорядник проводить інструктаж з правил безпеки.
Умовою безпечного користування мисливською зброєю є чітке виконання правил користування нею та суворе дотримання правил безпеки поводження зі зброєю всіма мисливцями під час полювання.
Полювання проводиться лише в умовах повної видимості (повністю розвидниться, розсіється туман, припиниться сильний дощ чи снігопад). Забороняється стріляти на шум, шарудіння, по невиразно видимій цілі. Стрільбу мисливець має вести із особливою обережністю і попередньо переконавшись у тому, що в напрямку пострілу немає людей чи домашніх тварин.
При наближенні до населеного пункту, місця відпочинку, збору мисливців тощо на відстані до 200 метрів мисливець зобов’язаний розрядити рушницю.
При цьому вивчення нещасних випадків на полюванні демонструє, що основними причинами випадкових поранень, нерідко зі смертельним результатом, є стрільба по нечіткій цілі, рикошети від стовбурів дерев і випадкові постріли, викликані недбалим поводженням з вогнепальною зброєю.
Опитування мисливців показує, що стрільба з самозарядної зброї нерідко ведеться з «розсіюванням по фронту»: людина робить кілька пострілів підряд в бік ймовірного руху поміченої і почутої тварини, за аналогією зі стрільбою по птиці, яка летить між гілок дерев.
На облавних колективних полюваннях по стадним тваринам (кабани, олені) вогонь ведеться в різних напрямках, в швидкому темпі, часто в стані сильного нервового збудження.
Багато учасників полювань традиційно одягнені в одяг захисного (зливається з ландшафтом) кольору або в камуфляж. Особи, які використовують шапки з хутра кролика, зайця, лисиці, а також сірі хустки, можуть отримати поранення в мисливських угіддях «помилково» (в густому чагарнику їх можна сприйняти за дичину).
Збільшення кількості аналогічних нещасних випадків характерно не тільки для України, але і інших пострадянських країн.
НАУКА І ДОСВІД
Наразі науковці провели дослідження з метою розробки науково обґрунтованих рекомендацій, спрямованих на впровадження у мисливську практику сигнального спецодягу підвищеної видимості і сигнальних елементів спорядження, в тому числі для мисливських собак.
Аналіз понад 4000 фотографій і 200 відеофільмів в зарубіжній мисливської пресі і на інтернетсайтах показує, що найбільш частим доповненням до мисливського одягу служать флуоресцентні сигнальні бейсболки і жилети.
Популярні куртки і штани, які мають оранжево-чорне забарвлення, що нагадує камуфляж, або зшиті з однотонної тканини оранжевого кольору.
Неопренові собачі жилети підвищеної видимості не тільки дозволяють своєчасно відрізнити собаку від об’єкта полювання, але і захищають її від переохолодження у воді і надають додаткову плавучість; кевларові сигнальні жилети здатні захистити від елементів дробового заряду.
У Фінляндії та Швеції особи, які беруть участь в полюванні на копитних, зобов’язані носити оранжево-червоні або помаранчеві головні убори, а також сигнальні елементи одягу для верхньої частини тіла.
У США законодавство в різних штатах різниться, але в цілому у всіх мисливців на тулубі, спереду і ззаду, має бути не менше 400 квадратних дюймів елементів одягу помаранчевого ( «полум’яніючого») кольору та подібні головні убори.
Департамент охорони навколишнього середовища (DEC) і Департамент охорони здоров’я штату Нью-Йорк досліджували фактори, що впливають на заподіяння вогнепальних поранень «помилково».
Всього було вивчено 508 таких пригод, з них 39 (8%) привели до смертельного результату. З’ясувалося, що більшість осіб, які отримали травми, не були одягнені в помаранчевий одяг.
У штаті Нью-Йорк з 125 подій, коли мисливці були прийняті за дичину, тільки шестеро осіб (5%) були в помаранчевому одязі.
Наприклад, мисливці на диких індичок уникали користуватися яскравим кольором, щоб не злякати птахів.
Пізніше були проведені додаткові дослідження, які підтверджують, що близько 72% поранених учасників полювання не мали помаранчевих предметів одягу.
Була проведена роз’яснювально-рекламна кампанія; після чого кількість поранень знизилося на 27%.
Наразі закони штату Меріленд, Мічиган, Міннесота і Вісконсін вимагають використовувати оранжево-камуфляжний малюнок, що складається як мінімум з 50% оранжевого кольору (hunter orange).
Дослідження по видимості оранжевого камуфляжу були проведені також коледжем оптометрії Південної Каліфорнії: 79% випробовуваних назвали суцільний помаранчевий колір в лісистій місцевості у вечірній час більш видимим, ніж помаранчевий камуфляж.
Нельсонський інститут екологічних досліджень провів дослідження по видимості флуоресцентного рожевого кольору на тлі помаранчевого листя.
На думку дослідників, цей колір досить помітний. Не було проведено загальнонаціонального дослідження флуоресцентного рожевого кольору, але це не завадило дозволити в Денвері штату Колорадо використовувати його на полюванні.
При цьому влада жорстко уточнює, який саме рожевий колір придатний для мисливського гардеробу: Pantone 806C.
ПЕРСПЕКТИВИ
В Україні ситуація поступово змінюється в бік підвищення безпеки мисливців.
Правилами проведення облавного полювання передбачено, що загоничі повинні бути одягненні в яскраві жилети.
Екіпірування повинно забезпечувати максимальну видимість на тлі будь-яких мисливських угідь: ліс, поле, болото. Видимість різна в густому хвойному лісі, степу і заплавному комплексі і залежить в першу чергу від сомкнутости деревостану.
Так, панама, кепі або бейсболка сигнального кольору дозволяють своєчасно помітити людину на відкритій місцевості, але малоефективні в засніженому густому ялиннику.
У широколистяному або в змішаному лісі навіть яскравий головний убір спостерігач може не виявити за палаючими багряним листям і щільними гілками.
Численні досліди показали, що вертикальний силует в заростях, який має добре помітний комплекс «голова-плечі», а також контрастне забарвлення з навколишніми предметами, може бути з високою ймовірністю ідентифікований як «людина».
Тому світловідбиваючі елементи рекомендуємо розміщувати на кінцівках – найрухливіших частинах тіла, найбільш помітних при русі в заростях.
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
Мисливський спецодяг підвищеної видимості доцільно поділити на три класи в залежності від типу рослинності і від площі встановлених сигнальних елементів.
Мінімальні площі сигнальних елементів для кожного класу одягу будуть залежати від зімкнутості деревостану і густоти трав’янистих заростей. Застосовувані матеріали повинні бути стійкі до механічних впливів.
При цьому необхідно враховувати, що протягом одного світлового дня полювання може проводитися у всіх трьох типах угідь: ліс, поле, болото.
У густих заростях з осінньої жовто-помаранчевим листям людину складно своєчасно виявити і розпізнати в недостатньо яскравому жилеті або головному уборі.
Мисливський польовий спеціальний одяг і елементи спорядження повинні бути технологічними і володіти високими експлуатаційними якостями.
Також спецекіпіровка підвищеної видимості повинна виконувати іміджеву функцію сучасного мисливця і підтримувати корпоративний стиль учасників колективних полювань.
Найбільш універсальним кольором, що забезпечує підвищену видимість, є помаранчевий колір.
При виготовленні мисливського сигнального одягу рекомендовано використовувати комбіновані деталі викрійки різного кольору (наприклад, оранжево-синій, жовто-червоний), а також широко використовувати світловідбиваючі елементи.
Законодавча заборона участі в колективних полюваннях без носіння елементів мисливського одягу підвищеної видимості і активне впровадження в практику полювання сигнального гардероба і інших елементів мисливського спорядження приведуть до зменшення кількості нещасних випадків в мисливських угіддях.