Перша антимисливська загроза цієї парламентської осені

Про першу антимисливську загрозу цієї парламентської осені – корупціогенний Законопроект 4461 від 04.12.2020 “Про території Смарагдової мережі”, який передбачає передачу прийняття рішень про закриття полювання на значних територіях Карпат, Полісся, Лісостепу і навколо найбільших річок (див. зеленим кольором на карті) екологічним чиновникам та зоозахисникам, а також остаточне виснаження мисливських господарств дороговартісним оформленням додаткової дозвільної документації та перевірками, – повідомляє Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь.

Відтак Асоціація закликала користувачів мисливськими угіддями, рибалок і лісівників негайно об’єднуватися на спільний захист від вбивчої законодавчої ініціативи та направила своє звернення Голові Верховної Ради України і всім головам парламентських депутатських фракцій і груп.

В І Д К Р И Т И Й   Л И С Т

Голові Верховної Ради України
Разумкову Дмитру Олександровичу

Головам Парламентських
депутатських фракцій і груп
вул. Михайла Грушевського, 5, Київ, 01008

Щодо розгляду у повторному першому
читанні проекту Закону України № 4461
«Про території Смарагдової мережі»

З В Е Р Н Е Н Н Я

Шановний Дмитре Олександровичу, шановні народні депутати України!

Науково-технічна рада Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь (далі – Асоціація), яка об’єднує у своєму складі 35 фахівців, у тому числі 23 вчених – докторів і кандидатів природничих наук, детально ознайомилася з проектом Закону про території Смарагдової мережі № 4461 від 04.12.2020, підготовленого на повторне перше читання, та повідомляє наступне.

Законопроектом пропонуються неприйнятні корупціогенні зміни до Закону України “Про мисливське господарство та полювання”. Зокрема, у Статті 21 (Ведення мисливського господарства) після частини третьої запропоновано доповнити частиною четвертою такого змісту: «Умови ведення мисливського господарства в межах території Смарагдової мережі повинні відповідати плану управління територією Смарагдової мережі». Також Стаття 28 (Упорядкування мисливських угідь) доповнюється частиною п’ятою наступного змісту «Проекти організації та розвитку мисливського господарства, що розробляються для мисливських угідь, які розташовані на територіях Смарагдової мережі, підлягають оцінці впливу на територію Смарагдової мережі до прийняття рішення про їх погодження».

Виходячи із запропонованих новацій варто зазначити, що мисливські види тварин, на які дозволено полювання в Україні, не віднесені до рідкісних та вилучаються з природного середовища згідно визначених державою науково обґрунтованих норм (лімітів), в тому числі — з метою підтримання оптимального екосистемного балансу, протидії втраті біорізноманіття і поширенню небезпечних зоонозів та інфекційних хвороб загрозливих для громадян (сказ, лептоспіроз тощо), продовольчого сектору й агроекспортної спроможності держави (африканська чума свиней). Слід відмітити, що поширення зазначених епізоотій, зокрема сказу та АЧС, особливо інтенсивно відбувається навколорічковими екокоридорами, які передбачається масово зарахувати до територій смарагдової мережі. На жаль, саме по цих захворюваннях тварин Україна займає лідируючі позиції в Європі. В усіх інших аспектах свого функціонування вітчизняне мисливське господарство, не отримуючи бюджетних видатків, покликане на охорону та забезпечення належних умов існування і відтворення об’єктів тваринного світу, в тому числі — немисливських.

Окремо варто зазначити, віднесення мисливськогосподарської діяльності до такої, що підлягатиме дороговартісній оцінці впливу на довкілля, економічно знищить і без того збиткові мисливські господарства, які підпадуть під ці території, у результаті чого останні перетворяться на безхозні браконьєрські та епізоотичні полігони під пустою назвою «смарагдові», адже жодного державного фінансування охорони та біологічного контролю територій цієї мережі не передбачено ні проектом відповідного закону, ані бюджетним законодавством на поточний та наступні роки. При цьому, очевидне обмеження мисливськогосподарської діяльності, передбачене законопроектом, негативно вплине не лише на галузеві показники, а й на загальний стан охорони тваринного світу та епізоотичної обстановки в країні.

 Законопроект 4461 наділяє посадових осіб уповноваженого центрального органу та «громадських активістів» дискреційними повноваженнями, зокрема, в частині визначення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, яка підлягає включенню до звіту з оцінки на території Смарагдової мережі, надаючи можливість, за відсутності визначеного алгоритму дій, на власний розсуд приймати відповідні рішення, створюючи корупційні ризики. Окрім того, доцільно на рівні закону визначити питання, що стосуються: критеріїв визначення імовірності негативного впливу планованої діяльності на території Смарагдової мережі (абзац  2 частини п’ятої  статті 11, абзац 3 частини другої статті 14 законопроекту); чіткого переліку видів діяльності, стосовно яких необхідно здійснювати оцінку впливу на території Смарагдової мережі; механізму вибору осіб, які здійснюватимуть підготовку звіту з оцінки впливу на території Смарагдової мережі, з метою уникнення корупційних ризиків.

Підкреслюємо, що Головне науково-експертне управління, а також Комітет з питань антикорупційної політики Верховної Ради України не підтримують даний законопроект у пропонованій до повторного першого читання редакції, вказуючи на численні порушення та неузгодження в його тесті з чинним та європейським законодавством, зокрема на те, що в ньому присутні грубі корупціогенні фактори; належним чином не розкрито зміст заходів щодо «збереження природних оселищ та видів фауни і флори» (ст. 3 проекту); не визначені суб’єкти, що мають їх здійснювати, та особливості їх реалізації. Це стосується таких заходів як: «виявлення місць перебування чи зростання видів фауни і флори та природних оселищ», «відновлення порушених природних оселищ та оселищ виду» тощо.

Наприкінець необхідно відмітити, згідно Директиви № 2009/147/ЄС від 30 листопада 2009 року, Директиви 92/43/ЄЕС від 21 травня 1992 року (утворюють мережу «Natura 2000»), рекомендацій Міжнародного союзу охорони природи (IUCN, МСОП) та інших міжнародних природоохоронних нормативних актів ратифікованих Україною – утискання мисливськогосподарської діяльності, зокрема на заповідних територіях ІІ–VI категорій, вважається небажаною нормою суспільних відносин, яка доконано шкодитиме всім зацікавленим сторонам та заданим цілям створення і функціонування таких об’єктів.

Шановні парламентарі!
На жаль, останніми роками недолугі чиновники та псевдоактивісти, які заробляють мільйони на еко-рекеті суб’єктів природокористування, перетворили мисливське господарство України у мішень для дешевого популізму. В той час у Євросоюзі, здавалося б різнопрофільні громадські організації, давно об’єдналися у Федерацію мисливських і природоохоронних асоціацій Європи (FACE), яка має своїх постійних представників навіть в ПАРЄ та Єврокомісії. І сьогодні ця поважна всеєвропейська федерація надсилає на адреси Постійного представництва України при Раді Європи та Верховної Ради України листи із застереженнями до народних депутатів України, що їхня активна антимисливська законотворчість порушує окремі статті «Конвенції про захист прав людини та основних свобод» і просить захистити українських мисливців та підтримати вітчизняну мисливську галузь. Тому, ведучи нашу країну шляхом євроінтеграції ви повинні пам’ятати, що ще 2007 року ПАРЄ і Постійним комітетом Бернської Конвенції (1979) була ухвалена та рекомендована всім сторонам «Європейська Хартія полювання і біорізноманіття». У зв’язку з цим, Асоціація закликає Парламент та Кабінет міністрів України до максимальної імплементації цієї Хартії, слідувати її керівним принципам і йти в ногу з загальноєвропейськими стандартами охорони довкілля та сталого природокористування.

За результатами розгляду в повторному першому читанні проекту Закону України № 4461 «Про території Смарагдової мережі» Асоціація наполегливо рекомендує його відхилити. Натомість звертаємо увагу народних обранців на цілковиту невирішеність питання належного контролю, кадрового та матеріально-технічного забезпечення природно-заповідного фонду України, що вже налічує 8396 територій та об’єктів фактичною площею 4,06 млн га, де наразі масово процвітають безгосподарність, корупція і тотальне браконьєрство.

З повагою
В.о. Президента Асоціації  
Віктор Червоний