Зоозахисники взялися за німецьку мову – борються з фразеологізмами
Зоозахисники взялися за німецьку мову, тепер їм поперек горла стали ідіоми, сталі вирази або фразеологізми.
Німецьке відділення міжнародної організації з PETA вважає, що деякі приказки дискримінують живих істот за ознакою їхнього біологічного виду, однак вони не проти експлуатації рослин.
Ось кілька прикладів “спешисизмів ” (від англійського слова species – “біологічний вид”), які організація пропонує замінити:
🔸 “Da steppt der Bär” (“там ведмідь танцює”) – так говорять про грандіозне свято. Вираз цей походить від ярмаркових традицій, де ведмедів раніше змушували танцювати на потіху публіці. Його пропонують замінити на вислів, що показує, як тварини вміють гратися і розважатися. Наприклад: “там собака хвостом виляє” (“Da wedelt der Hund mit seiner Rute”).
🔸 „Den Stier bei den Hörnern packen“ (“взяти бика за роги”) означає підійти до завдання прямо і не ухилятися від нього, в організації пропонують „so furchtlos wie eine Kuhmutter“ підійти до завдання «безстрашно, як корова». Тому що корови-матері безстрашно захищають своїх дітей, з якими у них близькі стосунки.
🔸 “Ein Hühnchen rupfen” (“обскубати курочку”) означає в німецькій мові “залагодити суперечку”, тобто детально обговорити всі розбіжності за роботою. Експерти пропонують замість обскубування курей уявляти собі процес “закручування виноградного листя” (“Weinblätter rollen”), адже подібне заняття теж триває довго.
🔸 Замість „Zwei Fliegen mit einer Klappe schlagen“ “убивства двох мух однією мухобійкою”, що в нашій мові еквівалентно “вполювати двох зайців одним пострілом”, пропонується переключити увагу теж на рослини й “нанизати дві горошини на виделку” “Zwei Erbsen auf eine Gabel laden”.
Хто-небудь розуміє, до чого ми котимось?
Ми, закликаємо замислитися, перш ніж викреслювати з мови сталі вирази, що містять згадки про тварин. Це частина історії та культурної спадщини.
По-перше, давайте не драматизуватимемо. Ці вирази здебільшого використовуються в переносному значенні та не містять прямих закликів до насилля. Прибрати їх з мови – все одно, що викинути картини старих майстрів з музеїв через зображення полювання на левів. Хоча до такого вже майже доходить. Згадайте рух Black Lives Matter і те, що стрічку “Віднесені вітром” видалили з американського стримінгового сервісу HBO Max після відповідних закликів. У заяві HBO Max зазначалось, що фільм 1939 року був “продуктом свого часу” та змальовував “етнічні та расові забобони, які були хибними тоді й лишаються хибними сьогодні”.
По-друге, усний фольклор та прислів’я століттями передавалися від покоління до покоління. Вони є квінтесенцією народної мудрості та невід’ємною частиною культури. Втрачаючи їх, ми втрачаємо зв’язок із минулим.
По-третє, спроби штучного витіснення усталених виразів призведуть до збіднення та деградації мови. Натомість треба заохочувати свідоме ставлення до мови та роз’яснювати приховані значення виразів, де це потрібно.
Отже, замість радикальних обмежень, які можуть мати негативні наслідки, пропонуємо шлях поступового вдосконалення мовної культури. Адже скасовуючи минуле, ми ризикуємо втратити власну ідентичність.