Ефективність розведення пітонів: 4.1% конверсії корму та 82% виходу продукції

В умовах зменшення природних ресурсів та зростаючої мінливості клімату, які впливають на агропродовольчі системи, виникає потреба в пошуку стійких та стабільних альтернатив. Розведення пітонів, яке вже добре налагоджене в Азії, досі привертало мало уваги з боку основних вчених-аграріїв. Проте нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі Scientific Reports, висвітлює перспективи цієї галузі для забезпечення продовольчої безпеки.

Дослідники виміряли темпи росту двох видів великих пітонів (Malayopython reticulatus і Python bivittatus) на фермах у Таїланді та В’єтнамі, а також провели експерименти з годівлі для вивчення ефективності виробництва. Пітони швидко росли протягом 12 місяців, причому самки росли швидше за самців. Споживання їжі та темпи росту на ранніх етапах життя були сильними предикторами загального росту протягом життя, причому добовий приріст маси коливався від 0,24 до 19,7 г/день для M. reticulatus і від 0,24 до 42,6 г/день для P. bivittatus, залежно від споживання їжі. Пітони, які голодували до 4,2 місяців, втрачали в середньому 0,004% маси тіла на день і відновлювали швидкий ріст, як тільки годівля поновлювалася. Середній коефіцієнт конверсії корму для тушок становив 4,1%, а придатні продукти (тушка, шкіра, жир, жовчний міхур) становили 82% маси живих тварин. За коефіцієнтами конверсії корму та білка пітони перевершують усі основні сільськогосподарські види, досліджені на сьогодні. Здатність голодуючих пітонів регулювати метаболічні процеси та підтримувати тілесний стан підвищує продовольчу безпеку у нестабільних умовах, що свідчить про те, що розведення пітонів може запропонувати гнучку та ефективну відповідь на глобальну продовольчу незахищеність.

Традиційні системи тваринництва та рослинництва зазнають труднощів у забезпеченні продовольчої безпеки в умовах глобальних змін. Натомість ектотермічні тварини, такі як пітони, є приблизно на 90% енергоефективнішими, ніж ендотермічні, що створює потенціал для вищої ефективності виробництва. Крім того, змії є традиційним джерелом білка в багатьох тропічних країнах, а їх споживання пов’язане з важливими харчовими, лікувальними та культурними цінностями.

Дослідження підтверджує, що розведення пітонів пропонує відчутні переваги для сталості та стійкості продовольчих систем навіть у нинішньому форматі. Порівняно з існуючими галузями тваринництва на основі ендотермів, пітони є більш ефективними виробниками тваринного білка. У країнах із культурною традицією споживання рептилій і там, де продовольча безпека дедалі більше порушується через глобальні виклики, рептилії можуть стати ефективним, безпечним та гнучким джерелом білка. Для реалізації цього потенціалу необхідні подальші дослідження сільськогосподарських можливостей рептилій і розробка ефективних і гуманних методів їх розведення.