Нова “дичина” у місті: роздуми про теріанство та квадробінг
Шановне товариство, сьогодні поговоримо про явище, яке може здивувати навіть досвідченого слідопита. Уявіть собі: ви йдете лісом і раптом бачите істоту, яка рухається на чотирьох кінцівках, але носить одяг. Ні, це не результат неймовірної мутації, а представник нової міської субкультури – теріан або квадробер.
Ці молоді люди вважають себе частково тваринами і намагаються це продемонструвати. Вони носять хвости й вуха, пересуваються рачки і навіть намагаються спілкуватися звуками тварин. Чим не нова міська “дичина” для вивчення?
З точки зору природознавства, це явище викликає чимало запитань. Чи допомагає таке наслідування краще розуміти поведінку справжніх тварин? На жаль, відповідь негативна. Виявляється, ці молоді люди більше орієнтуються на мультяшні образи, ніж на реальну природу.
Цікаво поглянути на це явище і з точки зору вивчення людської поведінки. Чому в епоху технологій молодь раптом потягнуло до такого примітивізму? Можливо, це своєрідний протест проти надмірної цивілізованості нашого життя? Чи, можливо, спроба втекти від складнощів дорослого світу в простіший, інстинктивний світ тварин?
З філософської точки зору, теріанство піднімає цікаве питання про межі людського в людині. Але ж ми, люди, пов’язані з природою, завжди знали, що в кожному з нас є частинка дикого світу. Ми не намагаємося придушити її, а вчимося співіснувати з нею, виходячи на полювання чи просто в ліс.
Звісно, можна сказати, що це просто чергова молодіжна забаганка. Але чи не варто замислитися – може, це симптом якихось глибших процесів у суспільстві? Можливо, нам усім варто частіше виходити в ліс, щоб не забувати про свій зв’язок з природою?
Читайте також: Микола, Верні чи Пуфік: українці обирають ім’я для новонародженого тюленя в Антарктиді
А що буде, коли ці теріани подорослішають? Чи не почнемо ми зустрічати на полюванні дивних істот, які одночасно і люди, і начебто звірі? Уявіть собі таку картину: ви цілитесь у оленя, а він раптом встає на задні лапи і каже: “Перепрошую, ви не могли б не стріляти? Я просто граю свою роль”.
Жартую, звичайно. Але факт залишається фактом – світ навколо нас змінюється, і часом ці зміни можуть здаватися дивними. Однак, як люди, що знають ціну спостережливості та терпінню, ми можемо спробувати зрозуміти це явище, а не просто відмахнутися від нього.
Тож, друзі мисливці, якщо зустрінете в лісі чи парку дивну істоту, яка бігає на чотирьох – не дивуйтеся. Можливо, це не вовк і не ведмідь, а просто юний теріан шукає себе. Посміхніться, згадайте своє дитинство і… все ж таки, тримайте рушницю напоготові. Бо хто його знає, що то за звір такий!