В «Олександрівському мисливському господарстві» на Чернігівщині утримують унікальних мисливських собак – норвезьких сірих елкгундів, породу, виведену для полювання на лосів у скандинавських снігах і відому ще з часів вікінгів. Про особливості розведення цих рідкісних для України мисливських лайок розповів Інформаційному порталу Чернiгiвщини старший єгер господарства Олег Погоський.
Норвезький сірий елкгунд, або лосина лайка, – одна з найдавніших мисливських порід у світі, якій щонайменше 6 тисяч років. Археологи знаходили кісткові залишки предків цих собак поруч із затонулими кораблями вікінгів, датовані 4000-5000 роками до нашої ери. Скандинавські воїни брали цих витривалих мисливців у свої морські походи як незамінних помічників.
“Це міцні та потужні робочі мисливські собаки. Недарма ж вікінги зі Скандинавії під час морських подорожей брали із собою їх давніх предків”, – характеризує породу Олег Погоський, який розводить елкгундів у прикордонному з Білоруссю господарстві.
Мисливські якості норвезьких елкгундів вражають навіть досвідчених єгерів. “У ході полювання ці собаки покладаються швидше на зір, а не на чуття. Вони люблять бігати і можуть продемонструвати спринтерські пробіжки з неймовірною швидкістю, залишаючи господаря далеко позаду”, – розповідає Погоський про робочі характеристики породи.
За словами мисливствознавця, елкгунди мають унікальні для мисливських собак особливості: “Незвичайна характеристика – це відсутність звичного для собак різкого запаху. Вони надзвичайно дисципліновані і мають високий інтелект. Звичайна лайка, як правило, не може всидіти в машині, а цей сидить, не бігає”.
Попри компактні розміри – висота в холці 46-51 сантиметр, вага близько 20 кілограмів – ці мисливські собаки здатні вистежити та утримати на місці навіть лося, сповіщаючи мисливця гучним гавкотом. Саме для полювання на великого скандинавського лося в умовах глибокого снігу і була виведена ця порода.
“У приміщенні вони часто поводяться як розслаблені домосіди. Однак на відкритому повітрі перебувають у постійному пошуку об’єктів для переслідування. Якщо вже почалась погоня, то їх не стримати”, – описує мисливську вдачу елкгундів єгер.
Густа шерсть з м’яким підшерстком ідеально пристосована для скандинавських зим, тому в Україні собаки добре почуваються в холодну пору року. “Але влітку елкгунд страждає від спеки. Важко їм даються наші широти”, – зазначає Погоський, доглядаючи за своїм улюбленцем Ольвартом.
Окрім основного мисливського призначення, норвезькі елкгунди завдяки спритності та високому інтелекту можуть використовуватися в рятувальних операціях. В Україні ця древня мисливська порода залишається великою рідкістю, що робить чернігівське господарство унікальним центром збереження скандинавських мисливських традицій.