У Франції розгорається гострий конфлікт між лісівниками та мисливською спільнотою через безпрецедентне зростання популяції оленів та козуль. Звіт Генеральної ради з питань продовольства, сільського господарства та сільських територій (CGAAER), опублікований у вересні 2025 року, пропонує класифікувати оленів як “види, здатні завдавати шкоди” (Esod) — статус, який фактично дозволив би знищувати тварин без мисливських планів і без участі мисливців, — про це пише Le Chasseur Français.
Цифри, наведені у звіті, вражають: за період з 1974 по 2023 рік обсяги добування оленів у Франції зросли у тринадцять разів, козуль — у десять. Попри це, популяції продовжують зростати. Наразі 50 % державних лісів перебувають у стані “порушеної рівноваги” — молоді насадження потерпають від обгризання, обдирання кори та витоптування, а вартість захисних заходів зросла в середньому на 40 %.
Звіт CGAAER пропонує “шок регуляції диких копитних” — посилені адміністративні облави, нічні відстріли з тепловізорами та залучення спеціальних уповноважених з контролю хижаків. Але найбільш суперечливою є саме пропозиція тимчасово класифікувати оленів і козуль як Esod. Марк Морган, директор федерації мисливців департаменту Уаз, категоричний: за його словами, такий статус дасть Національному управлінню лісів (ONF) можливість знищувати тварин без контролю, без мисливських планів і без жодного впливу мисливців на процес.
Читайте також: 68 тисяч оленів завдають мільйонних збитків фермерам Латвії
Матьє Сальводон, директор служби з питань шкоди від дичини Національної федерації мисливців (FNC), визнає, що в окремих зонах “шокові” заходи можуть бути доречними, однак наголошує: рішення мають ухвалюватися спільно з мисливцями. “Дух Esod — це не те. Це регуляція без міри, без моніторингу, без калібрування. Таке класифікування не принесе нічого, крім хаосу в управлінні балансом ліс-дичина”, — цитує його видання.
Сальводон також звертає увагу на те, що проблема має й інший бік — лісогосподарські практики. За його словами, посадка молодих дерев у підліску, серед заростей ожини, створює природний бар’єр, який захищає саджанці від пошкоджень копитними. “Для досягнення рівноваги є не лише регуляція чисельності дичини, а й управління самим лісом”, — наголошує він.
Є у цій історії й фінансовий парадокс. ONF отримує значні доходи від оренди мисливських угідь — 47,2 мільйона євро у 2024 році, із середньою ціною понад 22 євро за гектар на рік. Мисливці, які платять високу оренду, розраховують на достатню щільність дичини. Водночас ONF зазнає тиску щодо лісовідновлення. Звіт CGAAER прямо зазначає: у зонах сильного дисбалансу ONF доведеться змиритися зі зниженням доходів від полювання заради відновлення рівноваги.
Франсуа Бонне, заступник генерального директора ONF, заперечує звинувачення у бажанні “знищити” оленів: “Олені та козулі є частиною лісової екосистеми, і лісівники ONF до них прив’язані”. Він нагадує, що саме лісівники реінтродукували оленів у державних лісах у 1950-х роках.
На основі звіту CGAAER Франція готується визначити стратегію на 2026–2030 роки. Як зазначає Сальводон, федерація мисливців вже звернулася до всіх зацікавлених сторін із пропозицією залишитися в рамках чинної угоди між FNC та ONF і працювати на ключових територіях у постійному діалозі. “Без спільної діагностики та узгоджених дій на місцях жодна регуляція не зможе дати стійких результатів перед подвійним викликом — зміною клімату та управлінням мисливськими ресурсами”, — резюмує видання.