Польща через АЧС будуватиме вздовж кордону з Білоруссю і Україною паркан
Польща хоче звести вздовж кордону з Білоруссю і Україною паркан, який повинен запобігати міграції диких кабанів, які розносять африканську чуму свиней. Про це заявив міністр сільського господарства країни Кшиштоф Юргель, повідомляє Niezalezna.
Він повідомив, що протяжність споруди сягатиме 729 кілометрів, а обійдеться він Польщі в 130 мільйонів злотих. Остаточне рішення щодо паркану ухвалять протягом найближчих трьох тижнів.
За оцінкою експертів, африканська чума свиней на території Польщі з’явилася «завдяки» диким кабанам, які зайшли на територію цієї країни з Білорусі.
C 14 лютого 2014 року, коли АЧС була вперше зареєстрована на території Польщі, в трьох воєводствах країни було виявлено 93 її осередки. Також було виявлено 461 випадок зараження АЧС у диких кабанів.
АЧС (африканська лихоманка, хвороба Монтгомері) вперше була зафіксована на початку XX століття в Південній Африці. Вірус не становить загрози для людини, але вкрай небезпечний для диких і домашніх свиней.
В Європі шукає шукають ефективніші засоби боротьби з поширенням АЧС ніж відстріл кабанів
Працівники німецької лісової галузі побоюються моменту, коли вони виявлять в лісі від АЧС дику свиню. Вважається, що запобігти проникненню вірусу в Німеччину можна тільки шляхом відстрілу кабанів. Однак подібні зусилля в уражених АЧС Чехії, Румунії чи Польщі досі не завершились успіхом, і патоген поширюється далі.
У польських свинарських господарствах вірус був виявлений 92 рази з моменту реєстрації першого випадку в лютому 2014 року. Крім того, було виявлено понад 400 випадків у кабанів. Поки хвороба вирує тільки в трьох регіонах на сході країни. Дикі свині відстрілюються десятками тисяч, пише «Зелений фронт».
В кінці червня АЧС вперше була виявлена в Чехії у двох диких кабанів. З тих пір кількість спалахів в районі східного промислового міста Злін різко зросла. Вірус АЧС був виявлений в тушах 90 тварин. В околиці активізувалось полювання: за інформацією ветеринарних органів, з середини липня було відстріляно більш 1780 кабанів.
У Німеччині ведеться екстрена підготовка до надзвичайної ситуації. З кожним новим випадком в Польщі або Чехії напруга зростає. При цьому експерти не вважають, що передача інфекції від кабана до кабана є найбільшою проблемою. Набагато більшу небезпеку несуть залишки заражених свинячих продуктів, які можуть бути знайдені дикими тваринами.
«Таким чином, патоген може подорожувати на великі відстані і здійснювати стрибки», – сказала директор Національної довідкової лабораторії африканської чуми свиней в Інституті Фрідріха Леффлера (FLI) Сандра Блом.
Кілька днів тому інститут опублікував список заходів, які необхідно вжити в разі спалаху АЧС у кабанів. Навколо вогнища повинні бути створені буферні зони, туші повинні збиратися в пунктах збору і утилізуватися. У буферній зоні експерти вважають за необхідне знищення більшості кабанів – від 80 до 90%. Але досвід Польщі і Чехії показує, що епідемія не може бути погашена навіть інтенсивним полюванням.
Спалах хвороби в Німеччині мав би величезні наслідки для власників свиней. Німеччина є одним зі світових лідерів виробництва свинини – 5,53 млн тонн на рік. АЧС привела б до падіння продажів і ймовірного обмеження експорту.
«У середині 1990-х років в Нижній Саксонії при епідемії класичної свинячої чуми було вбито 1,5 мільйона свиней», – повідомив Маттіас Квейнг, дослідник ринку асоціації фермерів свиней (ISN). Модельні розрахунки показують, що регіону було б завдано загальний економічний збиток в 3 млрд євро.
Експерт асоціації, яка включає майже половину свиноферм Німеччини, вважає, що збиток від африканської чуми свиней буде набагато більш істотним. Причина в тому, що на відміну від класичної чуми свиней проти АЧС немає вакцини. Слід побоюватися, що спалахи АЧС, ймовірно, будуть виникати знову і знову протягом багатьох років.
В Україні борються з поширенням АЧС відстрілом кабанів, приклад Полтавщина і Закарпаття
Варто зазначити, що на Полтавщині через АЧС врегулюють популяцію диких кабанів у мисливських угіддях. Про це йшлося під час засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії на якій головував заступник голови Полтавської ОДА Роман Товстий.
Під час засідання погодили проведення заходів для врегулювання популяції диких кабанів на територіях мисливських угідь всіх форм власності, які входять до зон захисту та нагляду неблагополучних пунктів щодо АЧС.
На сьогоднішній день спостерігається ускладнення ситуації щодо африканської чуми свиней в Україні, в тому числі і в Полтавській області. Виникла реальна біологічна загроза галузі українського свинарства. За словами заступника голови Полтавської ОДА Романа Товстого, ситуація щодо АЧС в області досить складна. На сьогоднішній день із 101 випадку, який зафіксовано в Україні, 18 – трапилось на Полтавщині.
— Учора в області зняли останній карантин, на даний момент все спокійно. Але не дивлячись на це, ми знаємо, що триває карантин у «Нижньосульському національному природньому парку» Чорнобаївського району Черкаської області. Ця зона межує з мисливськими угіддями Полтавської області, а саме з Нижньосульським парком заказником. Там на даний момент проводять дослідження та оголошено зону нагляду. На щастя, АЧС там не виявлено, але територія усе одно під особливою увагою, — сказав Роман Товстий.
Частіше за все, ймовірним джерелом інфекції африканської чуми є саме дикий кабан. Саме у дикій фауні найбільший ризик занесення вірусу. Це відбувається через міграцію тварин, які є носіями захворювання. Для диких кабанів не існує кордонів, через що вірус постійно циркулює в дикій фауні, що і відмічається останнім часом в Україні.
— Там, де кількість дикої тварини більше за норму, необхідно провести депопуляцію та підтримувати її в межах норми, — зауважив Роман Товстий.
У мисливських угіддях всіх форм власності Полтавської області, які є благополучними щодо АЧС, необхідно довести та в подальшому підтримувати щільність диких кабанів на рівні 4 голови на 1000 га території.
Начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Геннадій Пікуль розповів, що цього року найбільше випадків АЧС зафіксовано саме на Полтавщині.
— У Полтавській області 2067,6 тис га мисливських угідь. Так як є ризик розповсюдження інфекції АЧС у дикій фауні, то до періоду приведення у відповідність визначеної щільності тварин полювання на території цих мисливських угідь на диких копитних буде заборонена, — розповів Геннадій Пікуль.
Приведення до ладу популяції диких кабанів та можливе обмеження полювання необхідне для локалізації подальшого розповсюдження АЧС та недопущення нових випадків
Геннадій Пікуль пояснив, що необхідно посилити контроль за циркуляцією збудника АЧС серед диких кабанів, а також передбачити в першу чергу відстріл та лабораторні дослідження всіх ослаблених і підозрілих свиней щодо даного захворювання. Необхідно проводити відбір проб (кров, шматочки селезінки, підщелепні та мезентеріальні лімфатичні вузли, трубчаста кіста) від усіх виявлених загиблих і відстріляних диких кабанів перед початком та впродовж полювання. Проби необхідно брати навіть у тих тварин, які загинули внаслідок ДТП.
— Тварина, яка добута на мисливстві, не має реалізовуватись, поки не буде результату дослідження. Тільки у випадку отримання негативних результатів лабораторних досліджень на АЧС можливе подальше використання впольованих туш. У разі не виконання даного пункту туші диких кабанів підлягають знищенню шляхом спалення, — додав Геннадій Пікуль.
Протягом двох днів з дня відбору біоматеріалу, а у випадку підозри захворювання — негайно, забезпечити направлення відібраних проб до Регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини в Полтавській області. Там проводитимуть лабораторні дослідження на АЧС методом полімеразної ланцюгової реакції.
Нагадуємо, що в Закарпатському ОУЛМГ назвали у скількох відстріляних кабанів виявили АЧС.
