Браконьєри дійшли до апеляційного суду аби не платити 42 тис. грн
Браконьєри з Волині були не задоволені рішенням Ковельського міськрайонного суду і подали позов до Волинського апеляційного суду.
З опублікованої постанови в Єдиному державному реєстрі судових рішень стає зрозуміло, що в апеляційній скарзі адвокати браконьєрів, серед іншого, просили оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення. Тобто все зводилось до того аби не відшкодовувати матеріальні збитки у розмірі 42 000 грн.
– Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, зазначається в постанові, – що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У постанові йдеться, що судом першої інстанції встановлено, що рейдовою бригадою за участю єгеря МПП «Вероніка» 25 грудня 2019 року приблизно о 22 год. в кварталі №33 урочища Калдуби біля с. Дубове Ковельського району Волинської області затримано двох осіб, які транспортним засобом «Ніссан Х-Трейл», що належить на праві власності третій особі, перевозили туші вбитих козулі та бобра без відповідних дозвільних документів на полювання та перевезення. Ця третя особа, яка користувалась мисливською зброєю, з місця події зникла.
Оскільки цивільно-правову відповідальність за незаконне полювання несуть не тільки особи, які здійснили незаконний відстріл звірів, але й які перевозили здобич без відповідних дозвільних документів, тому встановивши, що позивачу МПП «Вероніка» спільними діями відповідачів було завдано шкоди, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з них у солідарному порядку необхідно стягнути на користь позивача матеріальні збитки у розмірі 42 000 грн.
Доводи апеляційної скарги адвокатів про те, що ухвалене судом рішення є незаконним і підлягає скасуванню через те, що суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що МПП «Вероніка» є неналежним позивачем у справі через відсутність даних про розташування місця події на території мисливського угіддя позивача та облікування за позивачем таких звірів як козуля та бобер, є безпідставними та до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки МПП «Вероніка» здійснює діяльність в сфері мисливства, відновлювання тварин і надання інших пов`язаних із ними послуг. Рішенням Волинської обласної ради від 26 лютого 2013 року № 17/82 МПП «Вероніка» надані в користування терміном на 25 років мисливські угіддя площею 9505 га, а згідно постанови Волинського окружного адміністративного суду загальна площа мисливських угідь для ведення мисливського господарства становить 9299,4 га, частина з яких знаходиться в межах Ковельського СЛАТ «Тур».
Ковельське СЛАТ «Тур» погодило МПП «Вероніка» організацію мисливських угідь на землях лісового фонду на території Дубівської сільської ради в кварталах 31-39. На карті-схемі організації території мисливського господарства «Вероніка» загальною площею 9299,4 га позначені урочища та квартали. За МПП «Вероніка» у 2019 році обліковуються зокрема 74 козулі та 57 бобрів.
Вищенаведене свідчить про те, що МПП «Вероніка» є належним позивачем у справі, а також те, що за ним обліковуються відповідні види тварин, які, як встановлено судом першої інстанції і це підтверджується наявними у справі доказами, були незаконно добуті відповідачами по справі, що мало наслідком завдання позивачу матеріальних збитків.
Відтак Волинський апеляційний суд апеляційну скаргу браконьєрів залишив без задоволення, а рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2020 року у цій справі залишив без змін.