Категорія: Гумор

Зайчик вирішив позмагатися з автомобілями в швидкості, і вийшов на гоночну трасу. Звичайно ж, сили не рівні, змагатися з потужними двигунами авто йому зась, але амбіції не вгамувати, спрага суперництва бере верх над розумом. Отже, дивимося веселе відео – заєць на гоночній трасі.

Ми із кумом полювати ідемо. За плечима по рушниці несемо. Кум говорить: — Вбити зайчика — не клас. От би вовка тарарахнути хоч раз! Тут він раптом заїкнувся і замовк. Бачим — суне по дорозі сірий вовк. Я приклався, кум приклався — тільки р-раз! Кум — лівіше, я — правіше…

Мультфільм “Ні пуху, ні пера”, знятий студією “Башкортостан” в 2014 році. Три мисливці та їхній пес полюють на все підряд з метою знищення фауни лісу. Звірі проти такого поводження і активно протистоять горе-мисливцям! Відео: https://youtu.be/l9n8Btbtl6A. Чи знімали в Україні подібні фільми/мультфільми про полювання, мисливців? Відповіді пишіть у коментарях.

Можливо це звіролов, і він вийшов на плювання без зброї, з голими руками та не очікував, що такого зухвалого кабана вполює. Залишимо це питання без відповіді. Головне, пам’ятати, що полювання це не дитячі забавки.

Зустрілися три мисливці та обговорюють позитивні якості своїх собак. Перший: – Пішов я одного разу на полювання – рушницю взяв, а патрони забув. Дав собаці понюхати рушницю – вона патрони принесла! Другий: – Пішов я одного разу на полювання – патрони взяв, а рушницю забув. Дав собаці понюхати патрони –

Кожен ранок повинен розпочинатись із турботи про своє здоров’я, для мисливців це дуже важливо. Подивіться як цей кабан влаштував ранкову пробіжку. Він і зіркою став і розім’явся трішки. Як кажуть поєднав корисне з приємним.

Цього дня, 5 березня, у 1827 році народився Леонід Глібов, український поет, письменник, найвідоміший український байкар. Криниця мисливця пропонує ознайомитись, а хто вже читав одну з байок Глібова. ВОВК ТА ЯГНЯ На світі вже давно ведеться, Що нижчий перед вищим гнеться, А більший меншого кусає та ще й б’є —

Ліс глухий. Тиша. Крадеться мисливець з рушницею. Дивиться – барліг. Чоловік, не дурень, гвинтівку туди засунув, і БАБАХ! Однак, не влучив. Ведмідь звідти вилазить – і за мисливцем навздогін! Чоловік, бідолаха, скаче від нього, біжить стрімголов. Раптом попереду печера – мисливець туди. “Дай,” – думає, – “сховаюся”. Вбіг до печери, ведмідь за ним. З печери доносяться

Прокидається чоловік, дивиться — він у буцегарні. Голова болить. Тут відчиняються двері: виходь, кажуть, до слідчого. Слідчий: — Ну, розповідай, що там трапилось. — Запросив мене друг полювати на вепра… Номера, каже, виставили, приїзди, карабін захопи, все інше буде. Приїхав. Залягли, чекаємо… нема вепрів… — Пили? — Так, випили… перегодили

Іде по лісу двоє мисливців-новачків. І тут із-за хащів вискакує ведмідь! Двоє забувши, що в них є рушниці почали накивати п’ятами! Один заховався в кущі, інший видряпався на дерево. Ведмідь поліз за тим що на дереві. – Петре!!! Стріляй, бо смерть мені! БАХ! Куля потрапила в ліве яйце ведмедеві, той

– Навіщо ти в грозу йдеш на полювання? – Може мені пощастить і блискавкою вб’є зайця.

Йдуть з полювання два мисливці. Один каже: – Неможу зрозуміти, чи то качки високо літали, чи то ми собаку низько підкидували.

– Тату , ми йдемо сьогодні на полювання ? – Ні , ми йдемо сьогодні до окуліста – сказав батько, потихеньку виколупуючи дріб у себе з дупи.  

Гумореска Остапа Вишні “Бенгальський тигр” Полювати бенгальського тигра треба їхати в Бенгалiю, бо це не простий тигр, як бачите, а бенгальський. Чому нас iнтересує саме бенгальський тигр? Тому вiн нас iнтересує, що бенгальський тигр найбiльший з усiх тигрiв на свiтi, тому що завдовжки вiн 2,5-3 метри i що самий хвiст

Гумореска Остапа Вишні “Фазани”. — Дідусю, а коли ти мене на охоту візьмеш? Я теж хочу зайчика встрелити! Отак завжди маленький Павлик прохав свого дідуся-мисливця, як тільки дідусь брався за рушницю. Дідусь гладив Павлика по голівці: — Візьму, візьму, Павлику, ти ще маленький, підростеш, тоді й візьму… Дідусь дуже любив

Бригадир запитує у робітника: – Іване, чому ти три дні не був на роботі? – Я ходив на полювання, а кабан мене на дерево загнав. От і довелось три дні сидіти на дереві. – А, що ти весь цей час їв? – Дружина… їжу приносила.