Волинські лісівники відбирають в приватної фірми мисливські угіддя, які їй «подарували» майже два роки тому. Йдеться про 36 тисяч гектарів на Маневиччині, пише Центр журналістських розслідувань «Сили правди».
Волинський окружний адміністративний суд задовольнив позов Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства проти Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливство Волині» і виніс рішення припинити право користування мисливськими угіддями загальною площею понад 36 тисяч гектарів. – Приводом для цього стало нібито недбале господарювання приватників і кілька випадків браконьєрства, – зазначають в Центр журналістських розслідувань «Сили правди».
«Згідно з доповідною запискою головного мисливствознавця Маневицького району Корця М.М. від 14 травня 2020 року на території мисливських угідь ТОВ «Мисливство Волині» виявлено 6 випадків незаконного полювання.
Крім того, в зазначеній вище доповідній записці від 14 травня 2020 року вказано, що на території мисливських угідь ТОВ «Мисливство Волині» відсутня боротьба з хижими звірами, а саме на території господарства знаходиться 3 вовка, що призводить до зменшення чисельності звірів», – йдеться у матеріалах справи.
Спираючись на ці та інші доводи суддя Андрій Ксензюк відхилив клопотання ТОВ «Мисливство Волині» про розгляд справи за участю сторін і прийняв рішення про припинення права користування угіддями. Фірма подала апеляцію, але знову програла.
Відстоювати свою правоту спробували й у Верховному Суді. Однак в касаційній інстанції скаргу визнали безпідставною і відхилили її.
Успішний злет фірми з-під чиновницького крила
ТОВ «Мисливство Волині» зареєстрували у червні 2019-го. Спершу його засновниками були Віктор Кирилюк і Сергій Засядько. До кінця року до них приєднався Володимир Ковальчук. Першим директором фірми був Віктор Кирилюк. У грудні 2019-го його змінив Микола Корець, який прийшов сюди з посади головного мисливствознавця Маневицького району. У 2020-ому фірму очолив новий директор – Володимир Ковальчук, який керує мисливським підприємством донині.
У жовтні 2019-го одразу два волинські держлісгоспи відмовились від мисливських угідь. Офіційна причина – брак коштів на ведення мисливського господарства. Охочі взяти те, що стало непотрібне, знайшлись ще до того як держлісгоспи позбулися цього «тягаря».
Про бажання користуватися 56 тисячами гектарів Маневицького і Колківського лісгоспів заявили два новостворені приватні товариства-клони. Це ТОВ «Мисливство Волині» і ТОВ «Поліський єгер». До сесії Волинської обласної ради, яка повинна була погодити відмову від угідь, згадані фірми зібрали повний пакет документів від органів місцевого самоврядування і Держлісагентства. Тож голова профільної комісії з питань екології Василь Столяр ініціював ще один проєкт рішення, яким відмовні угіддя одразу передавали приватникам. У депутатській залі ніхто не заперечував. Бо де ж брати мільйони на підгодівлю і захист диких тварин?
Тоді журналісти «Сили правди» запитали Василя Столяра, чи не насторожує його те, що обидва мисливські товариства засновані одночасно однією людиною і зареєстровані за спільною адресою у Луцьку, де фактично відсутні. На це він відповів неочікувано щиро.
«Ні. Я теж би так робив. Треба нові чисті організації, щоб журналісти нічого не нарили», – сказав Василь Столяр.
Ця схема мала бути успішною і таємною, але… правда рано чи пізно завжди стає явною.
Не минуло й двох років, як співвласники побили горшки, а угіддя відсудили.
Микола Корець: Свій серед чужих
Браконьєрські пастки для тварин, відсутність полів для вирощування кормів, порушення правил полювання, вовки… Про ці та інші неподобства на території мисливських угідь, які лісгосп віддав приватникам заявив в поліцію і для преси вдруге головний мисливствознавець Маневиччини, він же ексдиректор ТОВ «Мисливство Волині» Микола Корець.
Ще восени 2019-го він підтримував ідею віддати угіддя приватній фірмі, а в грудні навіть очолив підприємство, якому ці угіддя перейшли у користування. Працював там до лютого 2020-го, а потім почав писати доповідні у лісове відомство. На підприємстві кажуть, вигнали, а сам Микола Корець стверджує, що пішов.
«Я йшов туда з однією умовою, що буде фінансування, буде техніка, буде всьо. За чотири місяці у нас нічого не було: ні фінансування, ні кормів, ні зарплати. Я пішов з умовою, що хлопців перетягнуть і хлопцям буде робота і буде порядок. 3400 може директор получати? А єгер – 1600? От скажіть? Так нам платили. А мала зарплата бути відповідно як в лісгоспі», – ділиться Микола Корець.
У декларації Миколи Корця за 2020-й рік йдеться, що за 2 з половиною місяці роботи в приватній фірмі він отримав від «Мисливства Волині» заробітну плату у розмірі 10 тисяч 213 гривень.
«Я пішов до начальника управління і кажу: Як ми домовлялися? Як тільки щось йде не так, я вертаюся на свою посаду. Всьо. Ось воно справді як було», – розповідає Корець.
Одразу після того, як пішов з «Мисливства Волині», Микола Корець повернувся в рідний Маневицький лісгосп на посаду мисливствознавця, де пропрацював вже 18 років. Щоправда на той час офіційно всі угіддя держлісгоспу вже були в приватному користуванні. Посада без угідь якось воно не те, тож потрібно повертати.
«Команда є начальника управління в державну власність повертають ці угіддя, – розповідав Микола Корець у телефонній розмові в той час, як справа про розірвання договору з мисливцями вже розглядалась у суді. – Я розкажу вам все тільки з однією умовою: нічого поганого про управління в статті не буде. Я не можу давати інтерв’ю проти управління».
Щоправда згодом вирішив розповісти «правду» про своїх колишніх роботодавців виданню «Конкурент».
Коли йшов працювати у «Мисливство Волині» Микола Корець так коментував свій кар’єрний ріст:
— З лісгоспа звільнили. Не було роботи. Запропонували і я пішов.
— А чому вас звільнили з ДП «Маневицьке лісове господарство»? Скорочення якесь?
— Не я ж відмовлявся від мисливських угідь. Підприємство відмовилось і всіх звільнили: мене і єгерів. Розумієте ви це чи ні?! Зібрали нас і сказали: пишіть заяви на звільнення, ви нам не треба. Через деякий час зателефонували і пропонують роботу. Не одна пропозиція була.
— А хто вам зателефонував, хто пропонував роботу?
— Ну, з Луцька. Директор фірми.
— А як його звуть?
— Е… Ну, хто директор… Ви ж самі прекрасно знаєте, хто там директор. Я по телефону не буду вам казати, хто. Зустрінемось і тоді скажу.
Нині ж Микола Корець не приховує, хто стоїть за номінальними власниками ТОВ «Мисливство Волині».
«Я точно знаю, що Засядько – від Столяра, а Ковальчук Володимир Зіновійович – від цього Киричука з обласної адміністрації», – каже Корець.
За його версією, причиною конфлікту між ними всіма стало невиконання зобов’язань з утримання мисливського господарства і фінансових гарантій найманим єгерям.
«Я їм неугодний був, бо я їх не запускав. Приїхали з Ковеля до мене люди від Столяра і сказали: будемо завозити кукурудзу, будемо кормити і, коли треба буде, будемо стріляти. Я сказав: Цього не буде, хлопці, вибачте. Я не дозволю. Приїхали другі так само. Я тоже не пустив їх в ліс. Приїхав Столяр, сказав мені карту по бурштину робити. Я сказав, що це не входить в мої функції»
Микола Корець стверджує, в користувачів угідь були зовсім інші, ніж полювання, плани.
«Вони передали угіддя в другі руки не маючи на це права: мисливству Черевахи і мисливству Галузії. Вони насправді шукали людей, щоб продати ці угіддя. От для чого вони їх взяли! Вони думали, буде бурштин – буде все. А тут бачте як з Столяром вийшло. Столяр відійшов від бурштину геть. І угіддя ніхто не хоче брати. Бо угіддя це збиткова справа. А вони за два роки зробили тут пустелю».
Біля розбитого корита. Співвласники відкривають карти
Сергій Засядько – співвласник ТОВ «Мисливство Волині»
Волинянин Сергій Засядько – мисливець зі стажем. Він один зі співвласників фірми «Мисливство Волині», яке наприкінці 2019-го отримало у користування практично всі мисливські угіддя, підвідомчі державному підприємству «Маневицьке лісове господарство». Понад 36 тисяч гектарів на 25 років. Абсолютно безплатно. Та радість швидко минула. Нині чоловік розповідає як став частиною корупційної схеми.«Я років два оббивав пороги, щоб отримати ті угіддя. Я не хотів аж 36 тисяч гектарів. Я хотів там Ведмежка, Костюхнівка, де ми знаємо, де ми ходимо. Для свого колективу взяти. Ми там полювали, у нас була своя бригада, місцеві. Ми якщо одну ліцензію там візьмемо на рік чи дві, то це було дуже добре. Якщо не помажеш, то ліцензії не дають. Люди, які не мають коштів, не могли собі це дозволити. Вирішили 10-15 чоловік взяти ці угіддя. Але мене відсилали і відсилали: от є там постійний користувач, йди з ним і погоджуй. А користувач – держлісгосп. Аж тут раптом кажуть, ти – в справі. Андрійович був тоді в екологічній комісії», – пригадує Сергій Засядько.
Андрійович – це Василь Столяр, депутат Волинської обласної ради трьох скликань, на той час голова постійної комісії з питань екології і директор комунального підприємства «Волиньприродресурс».
За словами Сергія Засядька, саме «Волиньприродресурс» звів його з Василем Столяром. Чоловік співпрацював з комунальним підприємством як ФОП. Так і заприятелювали. Будучи головою профільної комісії, яка власне і уповноважена розглядати і виносити на сесію подібні проекти рішень, Василь Столяр запропонував Сергієві Засядьку, за словами останнього, вступити в спілку з іншими охочими взяти ці угіддя. Сергій Засядько не приховує, що всі троє співвласників, як і він сам, були чиїмись протеже.
Наприклад, Віктор Кирилюк це, каже наш співрозмовник, ставленник начальника Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства Олександра Кватирка, Володимир Ковальчук – тодішнього виконувача обов’язків голови обласної державної адміністрації Олександра Киричука, а він сам відповідно людина депутата, голови екокомісії Василя Столяра.
А ось реєстраційними діями взагалі займався юрист Сергій Степанюк. За словами Засядька, саме він «прописав» ТОВ «Мисливство Волині» за фейковою адресою.
«Такої поштової адреси навіть нема. Там ніякого офіса нема. Документи готував нам Сергій Степанюк, адвокат Кватирка. Степанюк прийшов від Віктора Кирилюка. Кирилюка я раз тільки бачив як підписували дольову участь. Він не дзвонить, не бере участі ні в чому».
Раніше журналісти «Сили правди» звернули увагу на те, що у дворі приватного будинку, де мешкає начальник лісового управління Олександр Кватирко, «ночує» Volkswagen експрокурора, а нині адвоката Сергія Степанюка. І цей же персонаж представляв фірму «Мисливство Волині» на засіданні екокомісії у Волинській обласній раді у жовтні 2019-го.
Згодом у Сергія Степанюка запитали про зв’язок з мисливцями. Однак він чомусь вдав, що не може навіть пригадати такої фірми.
– А яке відношення ви маєте до фірми «Мисливство Волині»?
– А що це за фірма? Чим вона займається? – відповів юрист.
– Мисливством.
– Я не пам’ятаю, чесно.
«Для чого вони (співвласники підприємства «Мисливство Волині», – авт.) брали ці угіддя, мені по цей час незрозуміло, – продовжує Сергій Засядько. – Тільки я гроші платив. Спочатку Кватирко ставить нам Корця, а він пише собі зарплату 18 тисяч. На ту зарплату, яку вони собі понаписували, ні він, ні єгеря його нічого не зробили. Я попав з цими угіддями. Корцю, щоб виплатити, то всі троє скидалися. Решту все платив я сам».
«Я 20 років там мисливцем, тому я вам розкажу, – вступає в розмову нинішній директор ТОВ «Мисливство Волині» Володимир Ковальчук. – Будучи 20 років царьком, на все державне у нього (йдеться про головного мисливствознавця Маневиччини Миколу Корця, – авт.) там було гетто наложено. Туда могли київські приїхати за хароші дєньгі, луцькі багаті за хароші дєньгі, чи за якісь послуги. Він запустив там, наприклад, начальніка і за це получив 10 тонн пшениці якогось там другого сорту. А 10 тонн пшениці зробив, що він її купив. Приблизно це коштує 25 тисяч гривень, які він положив в кишеню. Він був у витоків створення ТОВ «Мисливство Волині», він же став там директором, він же підібрав єгерів зі свого оточення. Знаючи там все. На 37 тисячах гектарів, там нереально 10 чоловікам порядок тримати. Ми поставимо кормушки, нам їх поламають. Я більш, ніж впевнений, що це їхня робота на зло нам, щоб його вернули в державну власність і щоб він знов став директором».
Олександр Киричук: Готовий говорити, але нема часу
Колишній тимчасовий виконувач обов’язків голови Волинської ОДА Олександр Киричук, ім’я якого згадували співвласник товариства Сергій Засядько і колишній директор Микола Корець, нині особа непублічна. Зустрітися з ним не вдалося. Поспілкуватися теж. Ледве почувши запитання, він попросив передзвонити через тиждень. Мовляв, зараз у відпустці і говорити не має можливості. Однак через тиждень Олександр Киричук вже був надто зайнятий і для зустрічі, і навіть для розмови телефоном. Відтак ми запитали колишнього посадовця про його роль у фірмі «Мисливство Волині» за посередництвом месенджерів і SMS-повідомлень. Він їх прочитав, але так і не скористався можливістю висловити свою позицію.
«Силі правди» вдалося відшукати зв’язок між засновником і керівником мисливського товариства Володимиром Ковальчуком і Олександром Киричуком. Обидва працювали на спільних роботодавців. До 2017 року Володимир Ковальчук очолював товариство «Мінерали Донбасу» з «орбіти» волинських олігархів Ігоря Єремеєва і Степана Івахіва. А Олександр Киричук в минулому трудився помічником-консультантом на підприємстві «Континіум-Укр-Ресурс», що входило до групи компаній Ігоря Єремеєва та Степана Івахіва «Континіум».
«Сила правди» готова опублікувати коментар колишнього першого заступника голови Волинської облдержадміністрації Олександра Киричука, якщо він матиме бажання висловитись і врешті знайде на це час.
Василь Столяр: все – брехня
Колишній голова депутатської комісії з питань екології Василь Столяр не такий зайнятий. Нині, як він сам жартує, – на заслуженому відпочинку. Столяр заперечує свою участь у товаристві «Мисливство Волині» і сприянні йому в отриманні угідь. Водночас під час розмови ділиться такими аспектами діяльності фірми, які навряд чи могли б бути відомі непричетній до цього людині. Зокрема, він називає розмір заробітної плати, яку отримував директор Микола Корець. І ця цифра збігається з озвученою співвласником товариства Сергієм Засядьком. Зрештою, публікуємо інтерв’ю повністю.
– Ви є неформальним співвласником цієї фірми?
– Я вже прожив трохи життя. На мене багато що говорять. Але я не маю ніякого відношення до цієї фірми. Я просто тоді очолював комісію, приймав рішення і голосував, щоб надавати ті угіддя.
– Кажуть, що ви маєте частку у цій фірмі.
– Ви подивіться, хто був засновником і хто був директором цієї фірми, коли їм надавали угіддя. Знаєте хто? Головний мисливствознавець Маневицького району Корець. Ви подивіться, хто були всі єгері. Він сам хай розкаже, чому він звільнився?
– У нас вже була розмова і, за його версією, він звільнився в тому числі через те, що заробітну плату не платили йому і єгерям.
– Нехай покаже документи, що йому не платили гроші! Нехай покаже документи цей брехун! Йому платили, я то знаю. Платили! 18 тисяч зарплату він получав.
– У його декларації вказано 10 тисяч гривень за весь період.
– Значить готівкою йому решту доплатили.
– Микола Корець каже, що ви хотіли передати угіддя третім особам для видобутку бурштину. Це правда?
– Брехня! Там дуже велика територія. Там є браконьєри і, щоб цього не було, нові керівники після Корця уклали договори з людьми Галузії і Черевахи, щоб вони кормили звіра. Так, вони мають право полювати, але вони стежать за звіром, не браконьєрять. Це правильно, бо з місцевим населенням сваритись не треба, населенню треба дати право контролювати ці угіддя і полювати. Чому з’явився клондайк, запитайте Корця. Це ж його мисливські угіддя. Ви ж історію подивіться. Хто, чому і навіщо? Корець – колишній начальник УБОЗу. Всіх убрать! Я тут власник, я тут царь. У нього таке ставлення. Я тут закон, а не люди. Нехай Кватирко скаже, чому він його на роботу взяв назад? Якщо нема мисливських угідь в тому районі. Державних нема, тільки приватні, а він там на зарплаті сидить, головний мисливствознавець. Він собі годівничку знайшов.
– Зараз угіддя ці повернуть лісгоспу, було рішення суду, і буде де і з чим працювати головному мисливствознавцю.
– Ні! По закону, ні. Приватна фірма має взяти угіддя. Як тепер вони переконають депутатів, щоб їм ті угіддя в лісгосп повернули? Вони ж відмовились. Вони казали, що нема грошей утримувати. Нема з чого зарплату платити єгерям. Але на зарплату Корцю знайшлося.
– Повертаючись до теми власності, Микола Корець каже, що співвласниками ТОВ «Мисливство Волині» були ви і Олександр Киричук.
– Ну, звичайно, він наговорив! Вище беріть! Чому не Палиця, голова ради і хто там ще над Кватирком стоїть? Бондар. Про що ви говорите? Це все брехня. Хто з цих людей мисливець? Один я. Але я за гроші купляю ліцензії і їжджу полювати. Корець знову бреше. Його треба притягнути… не знаю до чого. Бог його, напевне, притягне. А чому ви Кватирка не запитаєте? Ви, як журналісти, ви ж маєте бути грамотні. Зробіть аналіз. Якщо так Корець каже, то, я думаю, Кватирко замішаний в цих угіддях.
І я – не я і хата не моя. Позиція лісового відомства
«Сила правди» звернулася до Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства за офіційною позицією з таких питань:
Чи правда, що Олександр Кватирко був неформальним співвласником фірми «Мисливство Волині», а іншими співвласниками голова депутатської екокомісії Василь Столяр і тодішній перший заступник голови ОДА Олександр Киричук? Чи справді Кватирко влаштував директором фірми мисливствознавця Маневицького району Миколу Корця?
Лісове відомство відповіло в традиційно бюрократично-незворушному стилі.
«Що стосується інформації про власників ТОВ «Мисливство Волині», вона відкрита. Жодною іншою офіційною інформацією не володіємо – тому коментувати щось про будь-яких інших згаданих вами осіб не маємо можливості. Щодо призначення на посаду мисливствознавця Миколи Корця, то дійсно були рекомендації (але не поставлені умови) – людина багато років працює у цій сфері. Остаточні рішення приймалися керівниками ТОВ «Мисливство Волині». Також зазначимо, що Волинське ОУЛМГ завжди приділяло та надалі приділятиме особливу увагу питанням якості ведення мисливського господарства. І відповідно реагує на виявлені порушення».
До слова, судитися з ТОВ «Мисливство Волині» про повернення мисливських угідь, управління лісового і мисливського господарства почало після того як Олександр Киричук пішов з посади першого заступника голови ОДА, а Василя Столяра не обрали до Волиньради і він, відповідно, перестав очолювати постійну комісію з питань екології.
Виходить так що, коли партнери втратили вплив, їхні огріхи у веденні мисливського господарства стали більш помітні і миритися з ними ніхто вже не зміг.