Уявіть собі: вересневий ранок, туман над трасою Львів-Краковець. Бах! — і 300 кіло живої ваги летить на капот Mercedes Sprinter, повного людей. Ласкаво просимо до театру абсурду на колесах, де в головних ролях — лось-камікадзе, водій-невдаха, купа переляканих пасажирів і ціла армія бюрократів у погонах.
Наш герой — 28-річний водій (повідомлення ), який прокинувся з думкою: “А чому б не повозити людей назустріч пригодам?” Ну що ж, пригоду він забезпечив — з присмаком дикої природи і запахом палаючих гальм.
Уявляєте цю картину? Мікроавтобус, повний сонних пасажирів, які мирно дрімали, мріючи про ранкову каву. І тут — бах! — замість кави отримують порцію адреналіну і близьке знайомство з місцевою фауною. “Ласкаво просимо до України, де кожна поїздка — це пригода!”
Але почекайте, це лише початок нашого цирку! На сцену виходить поліція. З виглядом, ніби вони щойно розкрили справу століття, вручають водієві протокол за статтею 124 КУпАП (повідомлення Суспільне Львів). “Ви збили лося? Ось вам папірець, підпишіться. І не забудьте подякувати за таку честь!”
Але де ж наша вистава без другого акту? На арену вискакує Державна екологічна інспекція у Львівській області. Барабанний дріб! Вони оголошують вердикт: 130 000 гривень (повідомлення Держекоінспекції)! Саме стільки, на їхню думку, коштує цей незапланований атракціон “ДТП з лосем”. І байдуже, що водій не влаштовував сафарі для своїх пасажирів — він просто віз людей у їхніх справах.
А тепер уявіть обличчя пасажирів, коли вони дізналися, що їхня ранкова пригода може коштувати водієві ціни нового автомобіля. “Ей, чуваче, може ми скинемося? Все ж таки, це було найзахопливіше шоу з часів останнього концерту Вєрки Сердючки!”
Але зачекайте, це ще не фінал! На сцену виходить суддя Яворівського районного суду Білецька М.О. (постанова Яворівського районного суду) (дай їй Боже здоров’я і терпіння). Вона розбирається в цьому правовому вінегреті і виявляє, що наші дорогі екологи примудрилися накласти штраф за статтею, яка стосується тварин, НЕ занесених до Червоної книги. А лось, між іншим, там значиться. Ось вам і “висока кваліфікація”!
І поки наш герой-водій сушить голову над тим, чи не дешевше було б купити квиток на потяг для всієї компанії, соцмережі вибухають праведним гнівом. Народ вимагає то огорож вздовж траси, то спеціальних переходів для тварин. Ага, і ще б непогано золоті унітази в кожній лісовій вбиральні — адже у нас війна і зайвих грошей вдосталь.
А ваш покірний слуга, кореспондент “Криниці мисливця”, сидить посеред цього балагану і намагається зліпити хоч якусь зв’язну історію. Але як тут щось зліпиш, коли державні органи видають інформацію з такою ж неохотою, з якою ведмідь віддає свій мед?
Отож, завіса. Аплодисменти не потрібні — краще збережіть енергію для того, щоб не схопитися за голову, коли почуєте про наступну серію цієї комедії абсурду. А пасажирам того горе-мікроавтобуса — мої щирі вітання. Ви тепер можете сміливо писати в резюме: “Маю досвід участі в екстремальних сафарі-турах по-українськи”.
І наостанок, поки наші доблесні чиновники продовжують змагатися у майстерності бюрократичного крутійства, може, хтось нарешті додумається поставити кілька знаків “Обережно, дикі тварини”? Але це, мабуть, занадто просто для нашої системи. Навіщо робити щось корисне, коли можна влаштувати таке феєричне дійство?
Тож пильнуйте, шановне товариство! На українських дорогах вас чекають не лише ями та затори, але й незабутні зустрічі з представниками дикої природи та ще дикішої бюрократії. Хто знає, може, наступного разу замість лося на капот вашого авто застрибне якийсь чиновник з черговою геніальною ідеєю? Бережіть себе та своїх лосів!