Придбані під час подружнього життя мисливські рушниці Апеляційний суд Харківської області визнав спільною сумісною власністю колишніх чоловіка та дружини. Колегія суддів прийняла рішення стягнути з чоловіка-мисливця, на користь колишньої дружини, грошову компенсацію в сумі майже 48,5 тис. грн. Про це йдеться у рішенні суду опублікованому на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.
У судовому засіданні встановлено, що чоловік та жінка перебували у шлюбі 12 років, з жовтня 2004 року по грудень 2016 року. В період шлюбу за спільні кошти вони придбали чотири мисливські рушниці.
Зі слів жінки у неї не було спеціального дозволу на право володіння та користування зброєю, тому зброєю володів чоловік, зокрема це: «TIKKAT3RH» калібру 30-06, «MARLIN795» калібру 221, мисливська гладкоствольна зброя «МЦ 2112» та «BENELLI» 12 калібру. Тобто, ця зброя, переконувала жінка є об’єктом їх з відповідачем спільної власності, як майно, придбане в шлюбі. Вона просила стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію вартості частини зброї, а це 48 472 грн, залишивши в його власності рушниці.
В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти позовних вимог і зазначала, що мисливська зброя належить до речей індивідуального користування відповідача, є його особистою приватною власністю та не може бути розподілена між подружжям.
Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення осіб, які з’явилися на засідання суду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг задовольнила скаргу жінки.
Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
В ст. 71 СК України визначені способи та порядок поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Зокрема, майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 71 СК України).
Кожна з рушниць є, відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦК України, річчю неподільною, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів прийняла рішення, що з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню частина вартості майна.
