Мисливство як напрямок розвитку туристичного потенціалу країни
Про це начальник Волинського ОУЛМГ зазначив, доповідаючи під час розширеного засідання колегії Держлісагентства. Про ведення мисливського господарства на підприємствах Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства – тема доповіді.
У вступному слові Олександр Кватирко зазначив: кілька років тому лісівники області поставили перед собою цілі досягнути в цьому напрямку прибутковості та запровадити категорично новий підхід. Що означає – напрацювати комплексну базу – починаючи від збалансованої чисельності популяції, якісного рекреаційного потенціалу до створення позитивного іміджу мисливця в суспільстві.
– Розуміємо, що це не станеться за місяць і навіть не рік, а лише після тривалих інвестицій. Тому вкладення у всі необхідні заходи постійно зростають. За рік держлісгоспи інвестують у мисливство в межах 10 млн грн. Це обдуманий стратегічний крок. Розглядаємо мисливство як один із напрямків, що може бути реальним туристичним потенціалом всієї області і країни, – зазначив Олександр Кватирко.
На Волині мисливське господарство завжди мало гарні традиції. Зараз лісівники значно вдосконалили цей напрямок, створивши сучасні умови для залучення не лише вітчизняного, а й європейського мисливця.
На базі державного підприємства «Лісомисливське господарство «Звірівське» створено мисливсько-рекреаційний комплекс. З якісною інфраструктурою та повним закритим циклом послуг у цій сфері. Мається на увазі мисливські угіддя, всі необхідні рекреаційні потужності у дикій природі та відповідного рівня готельно-ресторанний комплекс. На базі цього ж підприємства діє лісомисливський еко-ресторан «Явір»/
Вже вдалося напрацювати контакти з німецькими, фінськими мисливськими організаціями, які готові відвідати Волинь.
Олександр Кватирко розповів також про завдання, як ставлять перед собою державні лісомисливські господарства області, та вже досягнуті результати.
У Волинській області веденням мисливського господарства займаються 56 користувачів мисливських угідь на площі 1 млн 506 тис. га. З них 820 тис. га (або 54,5%) надано в користування 15 організаціям Українського товариства мисливців та рибалок, 318 тис. га (або 21,1%) – 15 державним підприємствам, які належать до сфери управління Держлісагентства. На решті мисливських угідь області веденням мисливського господарства займаються 26 користувачів різної форми власності, загальна площа яких становить 368 тис. га, або 24,4% від площі угідь області.
За результатами зимових обліків 2021 року, в мисливських угіддях підпорядкованих підприємств чисельність основних видів тварин, порівняно з 2020 роком, зросла: кабана на 67,4% (616 гол.), оленя європейського на 17,3% (156 гол.), козулі – на 3,5% (2653 гол.).
Це не відбулося само собою. Природні фактори останніх років не сприяли росту популяції. Зокрема популяція дикого кабана була фактично винищена африканською чумою, оленя – пастерильозом. Тому ми зробили акцент на вольєрне господарство. Цей метод за останні 3 роки, відколи стали працювати посилено, довів свою ефективність.
На сьогодні в мисливських угіддях лісогосподарських підприємств функціонує 15 вольєрів для утримання та розведення диких тварин. З них: для розведення кабана – 10; оленя – 2, фазана – 2; качки – 1.
Чисельність поголів’я кабана у вольєрах – 184. Фазана – 2031.
Чисельність поголів’я качки – 1000.
Цього року у дику природу вже випустили 183 особини кабана, 3500 – фазана (за 2019-2021).
Для розведення пернатої дичини, притаманної для Волині, використовуються не лише вольєрні методи.
Цього року на водно-болотних угіддях ДП «Горохівське ЛМГ» було встановлено штучні гнізда для пернатої дичини – 150 штук.
У ДП «Горохівське ЛМГ» відновлюється вольєрне розведення зайця-русака.
Напрацьовуються перші кроки для розвитку мисливського собаківництва: ДП «Старовижівське ЛГ» – німецький ягдтер’єр і український карпатський гончак; ДП «Любешівське ЛМГ» – західносибірська лайка.
Цього року у Шацьку 29-ті відбудуться міжнародні змаганнях німецьких ягдтер’єрів AndS рангу FCI – САСІТ «Робота після пострілу». Можливість проведення такого рівня заходу з’явилася у зв’язку з перемогою української команди в 2017 році в Швейцарії.
Для забезпечення функціонування і вольєрів, і збереження тварин у дикій природі необхідна повноцінна якісна кормова база.
У мисливських угіддях державних підприємств створено достатньо комплексних підгодівельних майданчиків, годівниць, солонців тощо.
Площа кормових полів – понад 200 га
Щороку заготовляється в межах 100 тис. кормових віників, 100 тонн сіна, десятки тонн зернових.
Не менш важливим напрямком роботи є відстежування дотримання правил полювання, протидії браконьєрам. В держлісгоспах області створено 40 постійно діючих рейдових груп – вони забезпечені всіма необхідними сучасними технічними спецзасобами, в тому числі – тепловізорами, квадрокоптерами.
Заробітна плата мисливствознавців та єгерів в середньому по підприємствах цього року зросла на 28% і становить 15,2 тис. грн.
Є результати. За 6 місяців за порушення в галузі мисливського господарства складено 84 адміністративні протоколи.
Дієвим засобом спостереження за тваринами та порушеннями у мисливській сфері є фотопастки. В області вже встановлено та функціонує 274 фотопастки, з них додатково придбано в 2021 році – 237 шт. Робота в цьому напрямку триває.
З метою недопущення випадків браконьєрства по периметру центральних мисливських баз створені контрольно-пропускні пункти з цілодобовим чергуванням працівників державної лісової охорони.
Під час організації полювань пріоритет – безпека. Відповідні заходи та умови передбачені на кожній локації, вздовж стрілецьких ліній встановлено стрілецькі вежі.
– У планах – продовження роботи у всіх перерахованих напрямках. Ми чітко розуміємо: мисливство – дієвий спосіб диверсифікувати доходи. Надходження від ведення мисливського господарства у 2019 році становили 10,5 млн грн (з них від діяльності лісомисливського еко-ресторану «Явір» – 7,7 млн грн), у 2020 р. – 6,7 млн грн (зниження надходжень відбулося у зв’язку з карантинними умовами, з них «Явір» – 5,1 млн грн). Прогнозований дохід у 2021 році в межах 10,6 млн грн (з них уже отримано 3,2 млн грн від діяльності лісомисливського еко-ресторану «Явір»). Ці кошти буде спрямовано на подальший розвиток, – підсумував Олександр Кватирко.
Пресслужба Волинського ОУЛМГ