ЗМІСТ
На території мисливських угідь ГО ТМР «Соколець» поблизу села Ворочово Закарпатської області 26 лютого 2026 року виявлено загиблого дикого кабана вагою 40–45 кг. Лабораторне дослідження патматеріалу підтвердило діагноз — африканська чума свиней (АЧС). На території введено карантинні обмеження, — про це повідомив у Facebook голова місцевого мисливського товариства Мирослав Опаленик.
«На території мисливських угідь ГО ТМР “Соколець”, на відстані біля 4-х кілометрів від с. Ворочово, у кв. 11 Ужгородського військового лісництва, урочищі “Воловарькі”, було виявлено загиблого дикого кабана», — зазначив Опаленик, додавши, що про факт було негайно повідомлено Головне управління Держспоживслужби Закарпатської області, керівництво лісництва, працівників ветеринарної медицини Перечинської ДЛВМ та сільського голову.
Читайте також: Ведмеді на Синевирі прокидаються раніше за звичне: що відбувається з зимовою сплячкою у Карпатах
Інформацію про лабораторне підтвердження діагнозу також поширили регіональні медіа та інформаційне агентство «Главком».
Що відомо про ситуацію
Спецслужбою ветеринарної медицини відібрано патматеріал, який лабораторно підтвердив наявність вірусу АЧС. На даний час вводяться карантинні обмеження з метою недопущення поширення хвороби. Мешканців просять обмежити відвідування лісу поблизу села, а у разі виявлення загиблих диких тварин — не підходити до них і негайно повідомляти органи влади та ветеринарну службу.
Це не перший випадок АЧС на Закарпатті. Раніше спалахи фіксувалися на Берегівщині серед диких кабанів. Загалом по Україні, за даними Держпродспоживслужби, станом на травень 2025 року було зареєстровано 37 випадків захворювання, і ситуація продовжує погіршуватися. Варто зазначити, що з 1 березня 2026 року набирає чинності Постанова Кабміну №121 від 4 лютого 2025 року, яка посилює регулювання у сфері боротьби з АЧС.
Що таке АЧС і чому це важливо для мисливців
Африканська чума свиней — вірусне захворювання, яке є смертельним для домашніх та диких свиней зі 100-відсотковою летальністю. Для людини вірус не становить загрози — це не антропонозне захворювання. Однак економічні та екологічні наслідки є катастрофічними: вимушене знищення всього поголів’я в осередку та на загрозливій території, тривалі карантинні обмеження, заборона полювання.
Для мисливської спільноти АЧС — це пряма загроза. Карантин означає зупинку полювання на кабана, обмеження доступу до угідь, а в перспективі — скорочення популяції дикого кабана до критичних показників. Вірус надзвичайно стійкий у навколишньому середовищі: у трупах тварин зберігається до десяти тижнів, у замороженому м’ясі — до 15 років, у ґрунті — до 4–8 місяців. Саме тому роль мисливців у своєчасному виявленні загиблих тварин та повідомленні ветслужби є критичною.
Реакція громади: між тривогою та конспірологією
Допис Мирослава Опаленика в спільноті «Наше Ворочово» спричинив бурхливу дискусію, яка є показовою для розуміння того, з яким рівнем суспільної довіри стикаються мисливці та ветеринарна служба.
Значна частина коментаторів поставила під сумнів саму наявність хвороби, висуваючи конспірологічні версії: мовляв, це «штучний голод», «лапша на вуха, як і COVID», що «влада хоче винищити домашню худобу» тощо. Дехто впевнено стверджував, що кабан був просто підстрелений браконьєрами або помер від старості. Інші вимагали «показати довідки на офіційному рівні», вважаючи фото та лабораторне підтвердження недостатніми доказами.
Окрема категорія коментарів — відверто антимисливські: закиди, що мисливці «самі хочуть полювати» і вигадують чуму, щоб отримати дозвіл на відстріл. Звучали й образливі висловлювання на кшталт «псевдомисливська брехня від любителів вбивати тільки не на фронті».
Водночас частина коментаторів підтвердила серйозність проблеми з власного досвіду. Один із дописувачів з Шепетівського району повідомив, що особисто нарахував понад 20 загиблих кабанів на полях. Інший описав реальний випадок, коли людина принесла з лісу надкушені кабанами яблука — і після цього в селі почався падіж свиней, а джерело зараження встановили лише через кілька років. Фермери зі свого боку підтвердили, що АЧС вирує вже не перший рік і завдає реальних збитків.
Автор допису Мирослав Опаленик, який, за його словами, у 2014–2015 роках воював під Дебальцевим, а у 2022–2024 — на Донецькому, Луганському та Запорізькому напрямках, — оприлюднив лабораторне підтвердження діагнозу і відповів критикам: «Обіцяв підтвердження надати. Дивіться. Також думаю побачити ваші вибачення за образи». Як підтвердження наводить сюжет місцевого телеканалу, в якому відповідальні посадовці підтверджують факт АЧС.
Проблема замовчування
Один із найважливіших сигналів у дискусії — свідчення про те, що проблема АЧС існує значно ширше, ніж повідомляють офіційно. Кілька коментаторів зазначили, що загиблих кабанів знаходять масово — «в лісах, біля ставків, в очеретах починаючи з осені повно дохлих диких свиней», — проте «Держпродспоживслужба і ветеринарна служба мовчать».
Це — серйозний виклик для мисливської спільноти. Якщо інформація про спалахи замовчується, мисливці не можуть вчасно реагувати: дотримуватися біобезпеки, припиняти полювання в уражених зонах, повідомляти ветслужбу. Замовчування перетворює кожного мисливця на потенційного переносника вірусу — через взуття, одяг, транспорт, мисливських собак.
Що має робити мисливець
Мисливська спільнота має бути першою лінією виявлення АЧС у дикій природі. Саме єгері та мисливці найчастіше натрапляють на загиблих тварин під час обходів угідь. Ключові правила при виявленні загиблого кабана: не підходити до трупа, не чіпати його, зафіксувати місце (GPS-координати або опис орієнтирів), негайно повідомити ветеринарну службу та Держспоживслужбу, після відвідування лісової зони обов’язково продезінфікувати взуття та одяг.
Відповідальне ставлення до епізоотичної безпеки — це такий самий обов’язок мисливця, як і дотримання правил безпечного поводження зі зброєю. І це та ситуація, де від дій кожного залежить майбутнє мисливського господарства цілого регіону.