На Закарпатті живуть манжурські плямисті олені

Рідкісний звір з’явився тут ще у 1987 році, про це пише Криниця мисливця з посиланням на Закарпатське ОУЛМГ .
Аби помилуватися унікальними маньчжурськими плямистими оленями, з рогів яких отримують лікарську речовину пантокрин, варто поїхати в Ізу, що на Хустщині.
Iз Калінінградської області цих звірів направили гелікоптером.
Основна мета вирощування цих тварин – пантокрин –лікарська речовина, добута із рогів. Її застосовують при перевтомі, неврастенії, неврозах, слабкому серцевому м’язі, гіпотонії, для підвищення працездатності. У той час справа була надзвичайно прибутковою та давала великі гроші. Та в незалежній Україні сировина значно подешевшала – і оленячу ферму зробили туристичним об’єктом.
Щороку подивитися на понад 150 плямистих тварин їдуть численні туристи. Головне прихопити із собою побільше сухариків та хліба – улюблених ласощів тварин. Через огорожу гості ферми годують тварин. На вигляд миролюбні, вони не люблять аби їх лащили, чіпали за шию чи просто гладили – спрацьовує інстинкт самозбереження, набутий природою. Тому нагородою за ласку може стати добрий копняк передніми ногами. Доглядачі оленів твердять – сила польоту від такого удару – до 15 метрів!
Б’ються олені й між собою. Проте лише у період гону – восени. Сильніший самець може мати у своєму гаремі п’ять, а то й десять – двадцять самок. Слабак же лишається сам. Все просто – природній відбір.
Самка виношує маля сім місяців, а після народження оленятко вже через три дні втікає до лісу. До мами приходить лише поїсти, і постійно на одне й теж місце. Через кілька місяців воно вже їсть корми, а зовсім дорослим стає вже у чотири роки. Літом тварини випасаються, а взимку оленів годують зерном і сіном.
Послухавши цікаву екскурсію про рідкісних тварин та погодувавши їх, бажаючі можуть приміряти оленячі роги, що прикріплених до огорожі і зробити селфі на пам’ять.
Оленяча ферма знаходиться на відстані 50 кілометрів від села Колочава. Відпочиваючи у Колочаві, Ви можете відвідати її, вирушивши туристичним маршрутом «Унікальна фауна Закарпаття».