Неандертальці вполювали печерного лева 48 тисяч років тому

Сліди на кістках вимерлого печерного лева, які знайшли в центральній Німеччині, свідчать, що тварину добули дерев’яним списом. Оскільки рештки датовані 48 тисячами років, коли людина розумна ще не населяла ті території, дослідники роблять висновок, що лева вполювали поширені тоді в Європі неандертальці. Це найстаріше свідчення полювання неандертальців на цих тварин. Про дослідження у журналі Scientific Reports розповідає Science.

Деталі про дослідження

Команда науковців Тюбінгенського університету та їхніх німецьких і британських колег проаналізували скелет печерного лева (Panthera spelaea), датованого 48 тисячами років. Вони визначили, що тварина була самцем середнього розміру, що означає вагу близько 300 кілограмів, але похилого віку на момент смерті. Найцікавіше, що на одному з його ребер збереглося кругле ушкодження — надто велике, щоб бути слідом укусу іншого хижака, але найбільш схоже на слід від дерев’яного списа. На інших кістках теж відмітили подряпини, що їх могли залишити неандертальці при білуванні туші. Імовірно, групі неандертальців вдалося вполювати вже ослаблого печерного лева, який через вік був вигнанцем свого прайду. Згідно з кутом поранення, він лежав на боку, коли його вдарили списом.

Чому це важливо?

Результати вчених надають наразі найстаріше свідчення вполювання лева неандертальцями, а можливо й людьми загалом. Водночас автори описують у роботі знахідку віком 190 тисяч років з німецької печери Єдиноріг, яка вказує, що неандертальці вже тоді могли розглядати левів як більше, ніж просто джерело ресурсів. Рештки фаланг хижака вказали, що неандертальці обережно обробили тушу печерного лева, щоб зберегти його шкіру разом із лапами та кігтями — подібно до того, як сучасні мисливці зберігають трофейну шкіру. Схоже, великий хижак відігравав важливу роль у житті неандертальців, які вже у той час демонстрували складну поведінку, що ще більше уподібнює їх до Homo sapiens.