Учасники ветеранської мандрівки в районі екопункту Перемичка (1560 м) неподалік Говерли зустріли глушця — одного з найрідкісніших птахів Українських Карпат, занесеного до Червоної книги України. Птах виявився несподівано контактним і не поспішав тікати від людей, — про це повідомляє Аліна Косовська у Facebook.
«Ось такого мешканця лісу сьогодні зустріли учасники нашої ветеранської мандрівки під Говерлою. Птах виявився комунікабельним і наполегливо намагався щось сказати», — написала Аліна Косовська, зазначивши, що автором фото та відео є Ірина Міль.
Глушець білодзьобий, або глухар (Tetrao urogallus), — один із найбільших птахів Українських Карпат. Самці можуть сягати ваги до 6,5 кг, а розмах крил — до 1,3 метра. Характерними ознаками самця є чорно-буре оперення з металічним полиском, червона шкіряна «брова» над оком та кремово-білий дзьоб. В Україні вид представлений двома підвидами: T. u. pleskei на Поліссі та T. u. rudolfi в Карпатах.
Глушець занесений до Червоної книги України з 1994 року та включений до Додатку ІІ Бернської конвенції. Вид охороняється в Карпатському біосферному заповіднику, природних заповідниках «Ґорґани», Поліському, Рівненському, Черемському, а також у Вижницькому, Карпатському та «Сколівські Бескиди» національних природних парках. Полювання на глушця в Україні повністю заборонено.
Чисельність виду в Україні продовжує скорочуватися. На Поліссі глушець зник із більшості історичних місць мешкання ще протягом ХХ століття. У Карпатах ситуація дещо краща, однак популяція залишається вразливою через скорочення старих хвойних лісів — основного середовища існування птаха.
Читайте також: Лютий у Карпатах: “Сколівські Бескиди” нагадали, чому зараз у лісі має бути тиша
Мисливська спільнота закликає не зазіхати на цього величного птаха. Браконьєрство щодо червонокнижних видів є кримінально караним діянням, а збитки за знищення однієї особини глушця вимірюються десятками тисяч гривень. Справжні мисливці стоять на позиціях збереження та примноження тих птахів і тварин, які жили на цих землях з покон віків. Зустріч живого глушця в дикій природі — це не привід для браконьєрських намірів, а свідчення того, що карпатські ліси ще зберігають свою природну цінність.