Прихована ціна війни: як російська агресія впливає на дику природу й тварин у Європі

Російська агресія проти України призвела до небачених змін у популяціях диких тварин та посилення охорони кордонів у Європі. Внаслідок цього від колючого дроту на кордонах гинуть тварини, а зростання популяції вовків та інших хижаків у прикордонних областях росії загрожує екологічній безпеці сусідніх країн.

Жертви посиленої охорони кордонів

На тлі російської агресії проти України, країни Європи змушені посилювати охорону кордонів, що має трагічні наслідки для дикої природи. 7 квітня 2025 року в Ужанському національному природному парку (Закарпаття) зафіксовано загибель молодого оленя, який заплутався у колючому дроті типу “єгоза”, встановленому Державною прикордонною службою України.

“Це молодий олень. Заплутався у встановленому ДПСУ колючому дроті типу “єгоза”, і загинув від порізів. Локація – біля дороги на митний пост “Малий Березний – Убля”. Білоберезівське лісництво, Закарпаття,” — повідомляє у соціальних мережах Владислав Каменца. За його словами, це вже четвертий відомий випадок загибелі тварин у цьому районі за останні півроку.

Варто зазначити, що Закарпаття, на відміну від східних регіонів України, є тиловим регіоном, віддаленим від зони бойових дій. Тут посилення охорони кордону спрямоване насамперед на запобігання нелегальному перетину кордону громадянами, які ухиляються від мобілізації. Однак навіть у таких віддалених від фронту регіонах екологічні наслідки війни стають дедалі відчутнішими.

Тим часом у зоні бойових дій на сході та півдні України ситуація для дикої природи є катастрофічною. Через активні бойові дії, обстріли, мінування територій та загальну мілітаризацію ландшафту гинуть тисячі представників дикої фауни. Точну кількість загиблих тварин встановити неможливо, і, ймовірно, повних даних про масштаби втрат дикої природи ми ніколи не отримаємо.

Проблема прикордонних бар’єрів у Балтійському регіоні

Посилення охорони кордонів через російську агресію стало реальністю не лише для України. На литовсько-білоруському кордоні 10 травня 2025 року зафіксовано загибель самки лося, яка намагалася перетнути прикордонну загорожу. “Пара лосів намагалася перетнути литовсько-білоруський кордон, але самка заплуталася в колючому дроті прикордонної огорожі і загинула. Інцидент зафіксувала камера спостереження – на відео видно, як тварина йде з литовської сторони в напрямку Білорусі, але, намагаючись подолати перешкоду, застрягає”, — йдеться у повідомленні видання Žurnalas Medžioklė.

За даними литовського видання, з осені 2021 року, коли росія та білорусь розпочали гібридну агресію проти країн Балтії, вздовж кордонів з Литвою, Латвією та Польщею почали масово встановлювати колючі загородження для стримування штучно спровокованих хвиль нелегальних мігрантів. Це призвело до загибелі щонайменше 52 диких тварин, серед яких лосі, косулі та олені.

Вибухове зростання популяції вовків

Інший аспект впливу російської агресії на природу пов’язаний зі зростанням кількості хижаків у прикордонних районах. Як повідомляла “Криниця мисливця“, фінські дослідники виявили чіткий зв’язок між російською агресією в Україні та різким зростанням кількості вовків на північних територіях.

“Явище пов’язане з тим, що значна частина військовослужбовців, які раніше контролювали популяцію вовків на прикордонних територіях, була передислокована до зони бойових дій в Україні,” — пояснює фінський професор, дослідник хижих тварин Ілпо Койола.

За даними російської влади, які наводить фінське видання Yle, у Мурманській області кількість вовків зросла з трохи більше сотні у 2021 році до 424 особин у 2024 році, що перевищує оцінену популяцію вовків у всій Фінляндії. Це призвело до збільшення кількості відстрілів вовків у Фінляндії — за останні два мисливські сезони приблизно 50 вовків було відстріляно в районі оленярства щороку на підставі спеціальних дозволів, що вдвічі більше порівняно з початком 2020-х років.

“Там є великі, суцільні пустельні райони, де вовки мають багато території де їх ніхто не турбує. Це сприятливе середовище для вовків,” — говорить провідний дослідник Інституту природних ресурсів Фінляндії Саму Мянтюніемі.

За даними ДНК-аналізу, приблизно 80% всіх вовків, відстріляних за спеціальними дозволами в останні роки у Фінляндії, походять з росії.

Глобальний контекст

Проблема впливу прикордонних бар’єрів на дику природу має глобальний характер. Як зазначає британське видання The Guardian, на яке посилається литовське видання, зараз у світі вже стоїть щонайменше 74 прикордонні огорожі, і їхня кількість постійно зростає. Ці конструкції вже впливають на міграцію понад 700 видів тварин, перешкоджають їх руху, зменшують генетичне різноманіття та становлять загрозу для виживання деяких видів.

Для зменшення такого впливу на навколишнє середовище необхідно шукати технічні рішення: створювати спеціальні переходи для диких тварин, відмовлятися від колючого дроту, використовувати безпечніші для тварин матеріали та забезпечувати постійний моніторинг.

Водночас, як зазначають литовські експерти, відповідальність за цей шкідливий вплив на природу лежить не на країнах, які здійснюють охорону кордонів, а на росії та білорусі, тактика гібридної війни яких систематично руйнує стабільність у регіоні.

Масштаби екологічних втрат

Повний масштаб впливу війни на дику природу України може бути оцінений лише через десятиліття. Крім прямого знищення через бойові дії, тварини потерпають від забруднення, руйнування природних ареалів існування, змін міграційних шляхів та порушення харчових ланцюгів.

На жаль, точні цифри щодо кількості загиблих тварин ми, ймовірно, ніколи не дізнаємося. Особливо це стосується зони бойових дій, де неможливо провести повноцінні дослідження через небезпеку та мінування територій.

Крім того, війна впливає на зміни в популяціях хижаків не лише через їхню міграцію з росії, але й через порушення системи управління мисливським господарством на частині території України, де через бойові дії неможливо проводити регулювання чисельності хижих тварин.