Рослини теж відчувають стрес: нові аргументи для раціонального природокористування

Результати дослідження доктора Ліли Хадані та колег з Тель-Авівського університету, опубліковані в журналі Cell, привертають увагу до досі маловідомого аспекту життя рослин – їхньої здатності реагувати на стресові фактори генеруванням ультразвукових сигналів.

Вчені працювали з рослинами томату і тютюну, піддаючи їх таким стресовим впливам як зневоднення та механічні пошкодження. Чутливі мікрофони зафіксували, що за цих умов рослини починають видавати характерні ультразвукові сигнали. Їх вдалося чітко ідентифікувати за допомогою алгоритмів машинного навчання саме як індикатори стресових реакцій рослинного організму. Більше того, під впливом стресу рослини активно генерували такі сигнали – до 40 на годину, тоді як у нормальному стані вони були практично “німими”.

Ці результати проливають світло на новий, досі невідомий аспект фізіології рослин. Вони показують, що рослинний організм здатен специфічним чином реагувати на несприятливі зовнішні впливи і сигналізувати про це у довкілля. І хоча природа цих сигналів та їх адресати поки що невідомі, сам факт їх існування є вельми цікавим науковим фактом.

Зрозуміло, що на основі одного дослідження ми не можемо ототожнювати ці реакції рослин зі стражданнями, які відчувають хребетні тварини завдяки їх розвиненій нервовій системі та мозку. Для таких висновків потрібно набагато більше наукових даних. Втім, ми тепер точно знаємо, що стрес від несприятливих умов не є винятковою особливістю тварин, а притаманний також і рослинам, хоча й реалізується в них іншим чином.

Ці результати можуть мати цікаві прикладні наслідки для сільського господарства і екології. Уявімо, що ми навчимось за ультразвуковими сигналами визначати потреби рослин у воді чи поживних речовинах, або ж виявляти загрозу хвороб чи шкідників. Це дозволить набагато точніше і ефективніше використовувати ресурси – поливати чи удобрювати рослини рівно настільки, наскільки їм це потрібно. А отже – зменшити екологічне навантаження і економічні витрати без шкоди для врожаю.

Але окрім практичної користі, відкриття доктора Хадані має і більш глибокий, світоглядний ефект. Воно розширює наші уявлення про різноманіття форм стресових реакцій у живій природі. Виявляється, навіть організми без нервової системи і мозку здатні сигналізувати про свій стан у відповідь на негативні впливи. І хоча ми ще дуже мало знаємо про природу цих сигналів, вони нагадують нам, наскільки складними і досконалими є живі істоти навколо нас.

Ці результати спонукають нас з більшою увагою і цікавістю дивитись на світ рослин. Якщо раніше ми сприймали їх радше як декорації або ресурси, то тепер бачимо в них активних учасників екосистеми, здатних реагувати і адаптуватись. І хоча їхні реакції відрізняються від реакцій тварин і людини, вони все ж свідчать про наявність у рослин власних потреб і “інтересів”. А отже – і про необхідність більш дбайливого і уважного ставлення до них.

Читайте також: Співпраця між мисливцями та аграріями

Підсумовуючи, дослідження ізраїльських вчених відкриває новий вимір складності і різноманіття життя рослин. Воно не ставить під сумнів унікальність стресових реакцій і страждань тварин з точки зору етики, але спонукає більш уважно поглянути і на потреби рослинного світу. Адже реагуючи на несприятливі впливи генеруванням сигналів, рослини проявляють свою чутливість до умов середовища. І якщо ми хочемо по-справжньому розуміти і гармонійно використовувати природу, маємо навчитись “слухати” і враховувати цю рослинну “мову”.

Це відкриття – ще один привід замислитись над складністю і вразливістю життя на нашій планеті в усіх його формах. І над тим, що дбайливе ставлення і намагання зрозуміти потреби живих істот – від тварин до рослин – має бути етичним імперативом людини як розумного виду. Лише тоді наші практики господарювання і природокористування зможуть бути по-справжньому збалансованими та сталими.