Єгері та мисливствознавці є одними з ключових фігур у збереженні мисливських угідь та тваринного світу України. Та чи вистачає коштів на утримання цих фахівців в умовах війни та заборони полювання?
Згідно з даними Державного агентства лісових ресурсів України, в мисливському господарстві країни задіяно 6257 працівників. З них 4885 – це штатні єгері, а 470 – мисливствознавці.
Ми вирішили визначити, яким буде фонд оплати праці цих працівників, якщо вони, наприклад отримують тільки мінімальну заробітну плату. Наразі мінімальна заробітна плата в Україні з жовтня 2022 року становить 6700 гривень на місяць. Відтак річні витрати на оплату праці:
- Для єгерів – 4885 × 6700 × 12 = 392 млн грн
- Для мисливствознавців – 470 × 6700 × 12 = 38 млн грн
Втім, джерела фінансування цих спеціалістів різняться. Ті, хто належить до держлісгоспів, утримуються коштом бюджету та доходів від продажу лісу. Натомість, інші недержавні користувачі мисливських угідь покладаються на внески мисливців, плату за ліцензії на полювання тощо.
Однак через війну та зупинку мисливського сезону, такі джерела фінансування опинилися під загрозою. Чимало мисливців наразі не сплачують внесків, а ліцензії не продаються. Це загрожує самому існуванню єгерської служби на деяких територіях.
А це значить – контроль за мисливськими угіддями послаблюється, а браконьєрство завдає непоправної шкоди як популяціям тварин, так і довкіллю загалом.
Тож, які можливі, в умовах війни, заборони полювання, джерела фінансування єгерів і мисливствознавців ви бачите?
Вирубка лісу проводиться без будь якого розумного планування. Те, що в нас називають лісове господарство та ліси – в основному самосій в перемішку з пеньками та завалами з верхів, гілля від вкраденої деревини. Навіть за переробці залишеної в лісах деревини моглиб заощадити на достойну плату не тільки єгерям. В лісгоспах гроші не рахують і не контролюють. Знову у всьому виноваті або мисливці, або робітники. Під час війни найбагатше підприємство – держлісгосп.