Вищий суд у Кімберлі, Південна Африка, виніс знакове рішення, яке відкриває шлях для легальної та регульованої міжнародної торгівлі рогом носорога. Рішення може врятувати вид від зникнення, профінансувати природоохоронні заходи та покращити життя сільських громад по всій Південній Африці. Про це повідомляє данський природоохоронець та мисливець Єнс Ульрік Хог.
Протягом десятиліть експерти, такі як доктор Джордж Х’юз та доктор Ян Плеєр, стверджували, що рішення проблеми браконьєрства було очевидним: дозволити етичну торгівлю рогом носорога. Чому? Тому що носорогам не потрібно вмирати заради їхніх рогів.
Ріг носорога складається з кератину — мертвої тканини, як волосся та нігті. Його можна зрізати з живих носорогів без шкоди для тварини. Ріг природно відростає знову, що робить його відновлюваним ресурсом. Роги регулярно підрізають для запобігання браконьєрству та травмам тварин. Ці зрізані роги накопичувалися роками — марно витрачений природоохоронний актив.
Тим часом браконьєрство продовжує знищувати популяції носорогів. Незважаючи на 50 років обмежень CITES (Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення), африканські носороги були майже повністю винищені.
Суд постановив, що виняток CITES для носорогів, вирощених у розплідниках, є частиною південноафриканського законодавства. Дозволи на експорт повинні видаватися для рогів з природоохоронних розплідників. Дозвіл на імпорт від країни-отримувача не потрібен. Міністр навколишнього середовища повинен прийняти рішення про видачу сертифіката протягом 7 днів.
Це рішення розблокує мільйони доларів іноземної валюти, підтримає громадську природоохоронну діяльність та переведе прибутки від браконьєрів до захисників природи.
Наукове управління Південноафриканського національного інституту біорізноманіття (SANBI) попереджало ще у 2019 році: “Малоймовірно, що поточне фінансування захисту може бути підтримане… легальна торгівля повинна бути досліджена”.
Тепер природоохоронні розплідники можуть співпрацювати з громадськими заповідниками, де етичне підрізання рогів може фінансувати як захист дикої природи, так і засоби до існування сільського населення. Ця модель може відновити величезні ландшафти, покращити життя знедолених громад та сприяти співіснуванню людей і дикої природи.
Однак рішення викликає суперечливі оцінки в міжнародній природоохоронній спільноті. Прихильники стверджують, що легалізація торгівлі знизить ціни на чорному ринку, зробивши браконьєрство менш вигідним. Противники побоюються, що це стимулює попит і створить лазівки для відмивання нелегально здобутих рогів.
Досвід показує неоднозначні результати. Коли Південна Африка тимчасово дозволяла внутрішню торгівлю рогом носорога, це не призвело до драматичного зниження браконьєрства. Водночас жорсткі заборони протягом десятиліть теж не зупинили винищення носорогів.
Ключовим є питання попиту. Основний ринок для рогу носорога — В’єтнам та Китай, де йому приписують лікувальні властивості (хоча наукових доказів цього немає). Доки існує попит на чорному ринку, браконьєрство триватиме незалежно від легального статусу торгівлі.
Сторонники легалізації вказують на успішні моделі сталого використання інших видів. Наприклад, регульоване полювання на білих носорогів у Південній Африці дозволило збільшити їхню популяцію з менш ніж 100 особин на початку XX століття до понад 18 тисяч сьогодні.
Противники нагадують про слонів, чия популяція продовжувала скорочуватися навіть після легалізації разової торгівлі слоновою кістю. Вони стверджують, що будь-яка легальна торгівля створює прикриття для нелегальної.
Для мисливської та природоохоронної спільноти це рішення підіймає фундаментальні питання: чи може ринковий механізм врятувати вид від зникнення? Чи етично використовувати дику природу як економічний ресурс? Чи можна довіряти системі регулювання в країнах з високим рівнем корупції?
Південноафриканський досвід буде уважно вивчатися всім світом. Якщо легальна торгівля справді зменшить браконьєрство та профінансує природоохоронні заходи, це може стати моделлю для інших видів. Якщо ж вона призведе до зростання попиту та створить лазівки для нелегальної торгівлі, це стане аргументом для прихильників жорстких заборон.
Єнс Ульрік Хог називає рішення не просто юридичною перемогою, а рятівним колом для носорогів та сміливим кроком до природоохоронної діяльності XXI століття. Час покаже, чи виправдаються ці очікування.