У місті Хмільник Вінницької області скажена лисиця протягом п’яти годин нападала на людей та тварин. Лабораторні дослідження підтвердили сказ у тварини, яка вкусила дитину 2016 року народження та кількох собак. Про це повідомляє Хмільницька районна державна адміністрація.
18 листопада після обіду до Хмільницького відділу Хмільницької районної державної лікарні ветеринарної медицини надійшло повідомлення про те, що лисиця забігла в двір по вулиці Літописній у Хмільнику, навпроти Спортивно-оздоровчого Центру для Учасників АТО, та покусала собаку.
За словами очевидців, згодом лисиця побігла через парк Шевченка до АТБ по вулиці Соборності, де переслідувала чоловіка, звернула на вулицю Декабристів (нині — вулиця Білокур Катерини) і намагалася накинутися на жінку, згодом вийшла на вулицю Слобідську, з якої на вулицю Лугову, де і загинула.
Відповідно до звіту про результати випробувань патологічного (біологічного) матеріалу Вінницької регіональної державної лабораторії ДПСС №009190 від 19.11.2025 у лисиці виявлено сказ.
Того ж дня в селі Соколова по вулиці Гагаріна лисиця накинулася на дитину 2016 року народження та нанесла укуси правої гомілки. Також 18 листопада лисиця забігла в двір у Хмільнику по вулиці Західній та покусала собаку. Ці події відбувалися з 16:00 до 21:00.
Хмільницька районна державна адміністрація звернулася до мешканців та гостей міста, які в зазначений період часу були на шляху лисиці та отримали укуси чи подряпини, обов’язково звернутися до медичних установ за терміновою допомогою задля збереження життя.
Власникам собак, котів та сільськогосподарських тварин рекомендовано оглянути тварин на наявність ран та подряпин. Якщо тварини не вакцинавані проти сказу протягом останнього року, необхідно звернутися до ветеринарних лікарів за вимушеною вакцинацією.
Адміністрація наголосила, що собак та котів обов’язково треба вакцинувати проти сказу щорічно. Також варто вакцинувати корів, телят, коней, кіз та овець. Вакцина в достатній кількості є у ветеринарних спеціалістів, які обслуговують населені пункти.
Читайте також: На Одещині розпочали відстріл лисиць та кабанів через загрозу сказу та АЧС
Сказ не лікується, його можна лише попередити вакцинацією тварин раз на рік. При появі клінічних ознак сказу смерть неминуча як для тварин, так і для людей.
П’ять годин скажена лисиця тероризувала місто. Від центру до околиць, через парк, повз магазин, житловими вулицями. Нападала на людей, переслідувала, намагалася вкусити. Вкусила дитину. Кількох собак. І тільки тоді загинула.
Питання: де були служби? Де була поліція, комунальні служби, хтось, хто міг би зупинити скажену тварину швидше? П’ять годин — це не хвилини. Це час, за який можна організувати реагування, попередити жителів, відловити або знешкодити тварину.
Дитина вкушена. За коментарями під постом, дитину вакцинували, вона має шанс. Але уявіть: дворічна дитина, скажена лисиця, укуси. Це жах для батьків, травма для дитини, ризик смерті, якби не вакцинація.
Скажена тварина поводиться нетипово. Втрачає страх перед людьми, стає агресивною, заходить у населені пункти, нападає. Це класичні ознаки сказу, які має знати кожен. Якщо дика тварина поводиться дивно, наближається до людей, агресивна — це сигнал небезпеки.
Але хто з містян знає ці ознаки? Хто розуміє, що лисиця в центрі міста, яка переслідує людей — це не цікаве видовище для відео в соцмережах, а смертельна загроза?
Адміністрація закликає звернутися до медиків тих, хто міг контактувати з лисицею. Але скільки людей прочитають цей пост? Скільки з тих, хто був на вулицях у той час, побачать заклик? Скільки проігнорують, бо “мене ж не вкусила, просто пробігла повз”?
Сказ передається не тільки через укуси. Через подряпини, через слину на пошкодженій шкірі, через слизові оболонки. Якщо скажена тварина облизала рану, подряпину, це ризик зараження.
Власникам тварин рекомендують перевірити собак і котів на укуси. Але скільки власників це зроблять? Скільки подумають “моя собака здорова, все ок”, не помітивши маленьку рану під шерстю? А через місяць або два ця собака почне виявляти агресію, відмовлятися від їжі, слинитися. І тоді вже буде пізно.
Адміністрація нагадує про щорічну вакцинацію. Але реальність така: більшість власників собак і котів у приватному секторі не вакцинують тварин проти сказу. Дорого, незручно, “та навіщо, у нас ніколи не було проблем”. Поки одного дня скажена лисиця не забігає в двір.
Випадок у Хмільнику показує, наскільки реальна загроза сказу. Це не маніпуляції мисливців, як стверджують деякі активісти. Це не вигадки заради виправдання полювання. Це реальна тварина, яка протягом п’яти годин нападала на людей і собак у центрі міста. Це реальна дитина з укусами. Це реальний діагноз, підтверджений лабораторією.
І це сигнал для всіх. Сказ існує. Він поширюється. Він вбиває. Вакцинація тварин — не примха, а необхідність. Контроль популяції диких хижаків — не розвага мисливців, а частина системи безпеки.
Але поки одні міркують про “права тварин” і “жорстокість полювання”, інші — діти, власники собак, випадкові перехожі — опиняються віч-на-віч зі скаженими лисицями на вулицях міст.