129 років тому народився Максим Рильський – видатний поет, перекладач і пристрасний мисливець

Максим Рильський – відомий український поет, перекладач, пристрасний мисливець та рибалка. Сьогодні, 19 березня 2024 року, виповнюється 129 років від дня народження митця. Саме в цей день вирішили нагадати про Рильського-мисливця.

Любов до полювання та риболовлі у Максима Тадейовича зародилася ще з дитинства. «Два особливо яскравих нахили, з любов’ю до природи сполучені, – рибальство й полювання…», – писав поет у своїх спогадах. Рильський полюбляв полювати на качок та зайців. За спогадами онука, опублікованими в газеті Голос України, поет не ходив на полювання за великим звіром, але й влучити зайця непросто: « Вони лежать на стерні, і виманити їх нелегко. У мене досі перед очима картинка: сидить дід під копичкою сіна і чекає, поки на нього набіжить заєць. А ми, молоді, йдемо стернею і намагаємося цього зайця нагнати. Але щастя такого не випало… Про його полювання дуже влучно написав Борис Олійник: «Через біле-біле поле йде веселий дідуган. Довкруг нього зайці хватко витанцьовують канкан…»

Часто приїздив на риболовлю чи на полювання з Остапом Вишнею. Дружина поета Катерина Миколаївна смачно готувала дичину, впольовану чоловіком. Коронною стравою вважався шпигований салом заєць. Остапу Вишні подобався її суп із дикої качки.

Рильський любив ходити на полювання зі своїм ірландським сеттером. Полюванням поет захоплювався до глибокої старості.

У 1954 році, пише Олександр Божко у виданні «Літературна Україна», друзі запросили Рильського до Вірменії. Там поет сподівався поповнити свою мисливську колекцію трофеями – оленями, муфлонами, леопардами. Але знайти таку велику дичину було непросто. Зате Рильський насолоджувався полюванням на перепелів серед мальовничих виноградників біля підніжжя Арарату. Той день надихнув поета на низку віршів, зокрема й на рядки: «По виноградниках, у росяній долині, Ходили ми утрьох – стрільці перепелині…».

Рибальство теж було великою любов’ю Максима Тадейовича. Він їздив рибалити на озера Нижні Сади, Осокорки і Вишеньки, де зараз Харківський масив. Там на луках у 1963 році Рильський провів свої останні дні на природі й попрощався з улюбленими місцями.

Поет мав увесь необхідний арсенал мисливця та рибалки: рушниці, милсивського собаку, спорядження, снасті. Він любив дарувати своїм онукам рибальські снасті, наприклад, дорогу французьку волосінь чи гачок.

Пристрасть до полювання та риболовлі допомагала поету зануритися в природу, надихала на творчість. «Якби Максим Тадейович не був поетом і перекладачем, то став би найвизначнішим мандрівником», – згадував онук поета.

Отже, любов Максима Рильського до полювання та риболовлі не дивина, адже це заняття було невід’ємною частиною його життя, джерелом натхнення та способом єднання з природою. Згадаймо про цю грань особистості видатного поета сьогодні, в день його 129-річчя.