У Перу знайшли могилу доісторичної мисливиці на велику дичину
Антропологи з Каліфорнійського університету в Девісі виявили в Андах поховання жінки 9000-річної давності з незвичайними артефактами. Про це повідомляє інтернет-видання НВ.
Ця могила і аналіз поховань інших мисливців дозволяють припустити, що перші жінки-мисливці в древній Америці полювали на велику дичину так само часто, як і чоловіки, відзначають американські антропологи.
«Ці результати як би підкреслюють ідею про те, що гендерні ролі, які ми приймаємо як належне сьогодні в суспільстві – чи які багато хто сприймає як належне, — можуть бути не такими природними, як деякі могли подумати», — сказав провідний автор Ренді Хаас, доцент кафедри антропології в Каліфорнійському університеті в Девісі.
У 2013 році Хаас працював над іншими розкопками в Андах, коли місцевий житель сусідньої південної перуанської громади Мулла Фасірі повідомив, що поблизу були розкидані сотні стародавніх кам’яних інструментів. П’ять років по тому, після отримання фінансування та у співпраці з місцевими жителями, Хаас і його команда почали розкопки на цьому місці, яке стало відомо як Wilamaya Patjxa.
У 2018 році дослідники виявили шість людських поховань в Wilamaya Patjxa (пізніше вони виявили ще більше могил в 2019 році). У двох з шести поховань також були мисливські знаряддя, але одне було особливо цікавим.
«У шостому похованні, вік якого становить приблизно 9000 років, ми почали виявляти дійсно багаті збори артефактів, включаючи мисливський набір інструментів з наконечниками для снарядів і лусочками», — сказав Хаас.
Вважалося, що поховання належить мисливцеві-збирачеві, який, згідно з дослідженням розвитку зубів, помер у віці від 17 до 19 років.
Джеймс Уотсон, доцент антропології Університету Арізони і співавтор дослідження, був першим, хто припустив, що це зовсім не чоловік. Уотсон досліджував кістки мисливців-збирачів і сказав, що, оскільки вони були меншими в порівнянні з іншими, знайденими в цьому регіоні, скелет міг бути жіночим. Дійсно, детальний аналіз білків в зубах молодого мисливця-збирача підтвердив, що ця людина була жінкою.
Але потім Хаас і його команда почали задаватися питанням: чи є це унікальним випадком або вона є частиною більш широкої моделі поведінки древніх американців?
Щоб зрозуміти це, вони вивчили літературу про інші поховання мисливців-збирачів з пізнього плейстоцену (який закінчився близько 11700 років тому) і раннього голоцену (який почався приблизно від 12000 до 11500 років тому).
Команда визначила 429 скелетів з 107 стародавніх поховань в Північній і Південній Америці; 27 з цих людей — 11 жінок і 15 чоловіків — були поховані зі знаряддями для полювання на велику дичину. Подальший статистичний аналіз показав, що від 30 до 50 відсотків мисливців в цих популяціях становили жінки.
«Ми бачимо, що поховання чоловіків і жінок з однаковою ймовірністю пов’язані зі знаряддями полювання на велику дичину», — сказав Хаас.
«Це дослідження має допомогти переконати людей в тому, що жінки брали участь в полюванні на велику дичину», — сказала Кетлін Стерлінг, доцент антропології Університету Бінгемтона в Нью-Йорку, яка не брала участі в дослідженні.
«Вік, ймовірно, був більш важливим, ніж стать, коли йшлося про те, хто полював в цих суспільствах, але наші гендерні норми настільки сильні, що не всіх переконають», — сказала вона.
Строго кажучи, якщо людину ховають з мисливськими знаряддями, це не обов’язково означає, що ця людина була мисливцем, це просто означає, що його співтовариство визнало доцільним закопати саме ці предмети разом з ними.
«Але коли в чоловічих похованнях знаходять знаряддя полювання, зазвичай їх приймають за мисливців. Тому ми повинні зробити те ж припущення щодо мисливських інструментів, закопаних разом з жінками, якщо у нас немає вагомих підстав стверджувати зворотне», — додала вона.