В обласному центрі Закарпаття неподалік пішохідного мосту поселився бобер. Тварину в самісінькому центрі Ужгорода зафільмувала на відео Marianka Fizer.
Бобрів називають рятівникам боліт, тому питання, чому тварина облюбувала собі місце в річці Уж біля пішохідного мосту, відкрите.
За словами ужгородців, інколи в жарку, літню спеку Уж міліє та заростає водоростями, тому дійсно нагадує більше болото ніж повноцінну річку.
Діяльність бобрів іноді суттєво змінює вигляд навколишнього ландшафту. Тому бобру краще би було знайти більш сприятливе місце для проживання. Бо облаштувати повноцінні водно-болотні угіддя йому місцева влада, в центрі Ужгорода, скоріш за все, не дозволить.
Довідково
Бобер сам формує своє довкілля. Ці тварини заселяють малі непромерзаючі річки, озера, стави, стариці, болота та меліоративні канали із широколистяними деревами та кущами на берегах. Живуть там сім’ями по 2-10 особин. Щороку у травні-червні в сім’ї бобра народжується 2-4 малят.
Бобри будують хатки з підводними входами та нори. Якщо водойма недостатньо глибока, будують загату із завалених дерев. Їхня система ходів та каналів захищає малят від хижаків і полегшує доступ до рослинності, якою бобри харчуються. Літом бобри їдять зелень та молоду кору, на зиму заготовлюють гілки та стовбури дерев, затоплюючи їх водою, також поїдають кореневища водних рослин.
Для їжі бобри звалюють дерева, проріджуючи прибережні чагарники та ліси. Іноді це суттєво змінює вигляд навколишнього ландшафту. Ще більше змінює середовище будівництво бобрових загат, які піднімають рівень води. Не дивно, що бобрів називають екосистемними інженерами — вони самі формують середовища.
Найчастіше бобри «вирубують» осику та вербу, хвойні дерева гинуть через підтоплення. Натомість розвиваються водні та навколоводні рослини. Змінюється русло та стік річки. Таким чином бобер створює водно-болотні угіддя, які забезпечують місця проживання та харчування для різних видів, таких як водяні полівки, зайці, копитні, земноводні, водоплавні та комахоїдні види птахів і власне різноманітні комахи, зокрема бабки. Покинуті нори бобрів використовують борсуки, видри, норки та ондатри.
Середовище, давно заселене бобрами, є стійким, там мешкає чимало видів рослин та тварин, і така екосистема тривалий час підтримує баланс.
Ще деякі факти про бобра:
• другий за розміром гризун у світі і найбільший в Європі: з хвостом це близько 120 см завдовжки і вагою до 30 кг — як 1550 мишей
• прекрасний плавець: головне знаряддя — хвіст, що є «мотором» і кермом.
• багатозадачний хвіст також регулює температуру тіла та відлякує ворогів, якщо ним гучно ляснути по воді
• професійний дайвер: густа шерсть добре ізолює від води, до плавання пристосовані ніздрі та вуха, які можуть закриватися під час пірнання, а очі затуляються мигальною перетинкою, як окулярами для плавання; може затримувати дихання на 15 хвилин.
• як і всі гризуни, бобер активніший уночі.