Ліміти полювання на кабана vs масове виробництво свинини: чому суспільство по-різному ставиться до добування однакових тварин

Полювання на дикого кабана, як і на інші види мисливської дичини викликає багато дискусій в українському суспільстві. Прихильники тварин категорично проти полювання на кабанів і на всіх звірів загалом. Мисливці наголошують, що контрольований відстріл необхідний для підтримання балансу екосистем. Ця полеміка часто переростає в гостре емоційне протистояння.

Для об’єктивності варто порівняти ліміти на відстріл кабана під час полювань та кількість забитих свиней у промисловому виробництві. Адже біологічно це той самий вид тварин. Чому ж ставлення суспільства до добування генетично ідентичних тварин таке різне?

Згідно з лімітами використання (відстрілу, відлову) диких парнокопитних та хутрових звірів, у сезон полювання 2021-2022 років, яке затвердило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, у мисливському сезоні 2021-2022 ліміт на кабана в Україні становив 5115 особин. Враховуючи середню вагу дорослої тварини 80 кг, загальна вага м’яса кабана добутого під час полювання – близько 410 тонн. Це якщо весь ліміт був використаний. (Ліміти на полювання стосуються періоду до повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну. З 24 лютого 2022 року у зв’язку з воєнним станом в Україні полювання заборонене. Тобто порівняння стосується ситуації до цієї дати, коли полювання було цілком законним).

Водночас, за інформацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, у 2021 році в Україні вироблено 2,5 млн тонн свинини. Тобто обсяг промислового виробництва у 6000 разів більший за обсяг дозволеного полювання!

Як пояснити таку колосальну різницю у ставленні? Чому масовий забій свиней сприймається нормально, а регульований відстріл кабанів – гостро засуджується?

Експерти вбачають кілька причин такої асиметрії. По-перше, промислове виробництво свинини відбувається подалі від публічності, на закритих фермах і бійнях. Натомість процес полювання є відкритим і часто потрапляє в об’єктиви камер та соцмережі. Громадськість бачить кадри впольованих кабанів, що викликає емоційний резонанс. Проте реалії промислового виробництва залишаються за кадром.

Крім того, існує ідеалізований образ дикої природи – на противагу асоціаціям із “брудним” виробництвом м’яса на фермах. Тож добування тварини у “чистій” природі сприймається гостріше, ніж забій ідентичних свиней в індустріальних умовах.

Ще один важливий момент – брак розуміння суті сучасного мисливського господарства. Полювання сприймається як розвага, а не як науково обґрунтований захід з регулювання чисельності та поліпшення здоров’я тварин. Відповідно, добування кабана від кулі мисливця викликає негатив, на відміну від забою свиней на м’ясо, яке сприймається як норма.

Отже, причини суспільної асиметрії полягають у відмінностях умов, образів та сприйняття процесів полювання і промислового виробництва м’яса.

Суспільство має усвідомлювати, що жодна галузь не існує ізольовано. Комплексний, зважений погляд – запорука формування ефективної політики у сфері використання тваринницьких ресурсів та охорони довкілля.

Необхідно спиратися на наукові дані та економічні розрахунки, а не на голослівні звинувачення чи гасла.

Також важливо уникати маніпуляцій та перебільшень з боку як прихильників, так і противників тієї чи іншої галузі. Натомість слід забезпечити об’єктивне інформування населення щодо реалій мисливства, тваринництва, їхнього впливу на довкілля.

Лише за умови конструктивного діалогу між усіма зацікавленими сторонами можливо досягти оптимального балансу економічних, екологічних та соціальних інтересів.