Бабаки 3 рік червонокнижний вид: який стан популяції
Сьогодні 19 січня 2024 року, а це значить, що бабаки 3 рік червонокнижний вид. 19 січня 2021 року тодішній міністр Міндовкілля Роман Абрамовський підписав наказ про затвердження нового списку тварин, занесених до Червоної книги України, куди увійшов «Бабак степовий»
Так звані експерти дуже активно боролись за це рішення і зауважували, що саме полювання є одним з головних факторів скорочення популяції бабака.
Але, наведемо приклад. Ліміти використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2018/2019 років передбачали добування всього по Україні 296 бабаків.
Добування такої кількості бабаків впливало на популяцію, але чи мало такий негативний вплив на популяцію?
Може потрібно говорити про незаконне полювання, а саме браконьєрство, але чому тоді екологи на мисливців вказують, як на основних винищувачів популяції, а не браконьєрів?
Наше бачення, що популяція бабаків в Україні знаходиться під загрозою зникнення через втрату природних середовищ, незаконне полювання, хвороби та хижацтво.
Чи «Червона книга» рятує від цього, чи відповідальні за захист внесених туди тварин взивають видів необхідних термінових заходів для збереження виду?
У анотації до наукової статті: «Сучасний стан популяції бабака степового (Marmota bobak) у Стрільцівському степу / В. Токарський, В. Грубник, Н. Токарська // Theriologia Ukrainica. — 2019. — Т. 17. — С. 97–103. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.» зазначається:
«Всього на території заповідника на даний час збереглося до 20 родин які сконцентровані на периферії трьома осередками. На території Стрільцівського степу відмічалося полювання на цьоголітків круком (Corvus corax), але на популяцію найбільш істотний вплив роблять домашні собаки, а також звичайні на північному сході України великі дикі хижаки — вовк і лисиця. Особливо цей вплив відчувається при фрагментації ареалу бабака, яка виникла в результаті заростання степу чагарниками. Для збереження популяції бабака необхідно використовувати такі методи як випас, в першу чергу, а при його відсутності — сінокосіння та пали. Принаймні необхідно розробити програми та провести експерименти з використання цих методів на великих ділянках».
Після внесення бабака до Червоної книги ми не знайшли ані досліджень, ані інформації про чисельний стан популяції. Напевно «екологи» захистили бабаків від мисливців, а інші причини зменшення популяції їм не цікаві.
Найбільш актуальна інформація, яка зараз є про бабака на сайті Міндовкілля, це станом на 16 вересня 2022 року:
«Від окупантів звільнений Дворічанський національний природний парк, регіональний ландшафтний парк «Великобурлуцький степ» та регіональний ландшафтний парк «Ізюмська лука». Дворічанський і Великобурлуцький парки були створені для збереження в Україні бабаків. Кілька десятиліть тому цього неймовірного звіра практично ніде не залишилось. Тоді саме тут зосереджувалась найбільша слобожанська популяція. І саме її вдалось зробити донором для реінтродукції бабаків у багатьох районах Харківщини та інші області України».
Отака історія з бабакам.
Сподіваємось відповідальні за збереження бабака, здійснять комплекс заходів щодо збереження середовищ існування, здійснюватимуть контроль хижаків та реально боротимуться з браконьєрством, адже тільки так, вважаю, можна сприяти порятунку бабаків від зникнення.
Автор: Микола Катуна