Більше ніж 200 тисяч лисиць створюють ризик для популяцій дичини і сприяють поширенню сказу – результат Конференції
Днями відбулась Конференція щодо доцільності та можливості використання державного мисливського фонду у період дії воєнного стану. Про це повідомляє Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь.
В zoom-конференції взяли участь представники Міндовкілля, Держлісагентства, ОВА, Держпродспоживслужби, ДП «Ліси України», Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь, УТМР та інших зацікавлених осіб та організацій щоб розглянути доцільність та можливість використання державного мисливського фонду у період дії воєнного стану.
На початку зустрічі в.о. Голови Держлісагентства Віктор Смаль зазначив: «У ситуації, коли у нас повністю заборонено полювання, ми жодним чином не можемо впливати на поширення епізоотичних хвороб, переносником яких є дикі хижаки. До війни за статистикою в Україні нараховувалось 50 тис. голів лисиці. Сьогодні ця цифра вже перевищує 200 тис. Це призводить до зменшення популяцій цінних мисливських видів дичини та до розповсюдження сказу. Нам потрібно разом розробити стратегію, яка дозволить гнучко вирішувати ці питання».
Представники облвійськадміністрацій, зокрема, Миколаївської та Черкаської, підтвердили, що проблема з хижаком є, а також висловили позицію, що Міндовкілля зобов’язано погодити Ліміти на добування мисливських тварин та передати їх користувачам, як це передбачено законом. А дозволяти відкриття полювання, кому, в яких угіддях і на яку дичину, будуть вже вирішувати ОВА. І наміри такі на місцях уже є.
Натомість, перший заступник Міністра захисту довкілля Олександр Краснолуцький вважає, що якщо військові адміністрації заборонили полювання, то Ліміти Міндовкілля погоджувати не повинно і вони чекають дозволу від ОВА. Щодо проблеми з хижаками, то, за його словами, цими питаннями займається Комісіям з питань ТЕБ і НС, яким Ліміти на відстріл непотрібні.
– Давайте не будемо робити підміну понять. Є правила затвердження Лімітів, які погоджує Міндовкілля, і які жодним чином не пов’язані з відкриттям полювання. Право ж на полювання – це інше і видає його державна адміністрація області, нині облвійськадміністрація, – зауважив в. о. президента Асоціації Віктор Червоний. – Міндовкілля, незалежно від того дозволено полювання чи ні, має виконати покладені на нього обов’язки. Вже більше 4,5 місяця Ліміти на добування мисливських тварин перебувають у Міндовкілля, а “віз і нині там”. Тим часом країна дійшла до того, що стала розсадником інфекційних зоонозних захворювань. Полювання заборонено, мисливські господарства не мають фінансування, єгері звільняються… Про яке регулювання чисельності хижака (вовка, лисиці, шакала, здичавілих собак та котів) і кабана, який є переносником африканської чуми, ми можемо нині говорити? До речі, регулювання кабана неможливе без затверджених Лімітів. Я знаю позицію Волинської, Рівненської, Львівської та інших ОВА, які кажуть: «Міндовкілля зобов’язане затвердити Ліміти, а дозволом на регулювання хижаків, копитних та іншої дичини ми будемо займатись окремо, самі».
Представники Держпродспоживслужби підтвердили складну епізоотичну ситуацію в Україні й стрімке розповсюдження сказу. З’явилися і випадки АЧС. На думку ДПСС, потрібно негайно вирішувати ці проблеми, але без мисливської галузі їх не побороти.
У Всеукраїнській асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь зазначають, що їм відомо, що після зустрічі Міндовкілля прискорило роботу над погодженням Лімітів і має намір затвердити їх у найближчий час. Також деякі ОВА, зі свого боку, планують розглянути питання залучення, в деяких районах, мисливців до регулювання чисельності диких тварин.