Через АЧС на Мукачівщині добуто 28 диких кабанів, але є альтернатива відстрілу?

У зв’язку з введенням карантину на території краю і з метою недопущення подальшого поширення інфекції африканської чуми свиней, згідно з рішенням протиепізоотичної комісії у 2017 році вирішено сформувати мисливські бригади і почати роботу по депопуляції диких кабанів. Ухвалення таких крайніх заходів продиктовано виникненням вогнищ захворювання АЧС свиней і загрозою поширення вірусу.
Як зазначає директор Мукачівського держлісгоспу Василь Анталовський, в Мукачівському р-ні протягом мисливського сезону 2017-2018 р.р. діє 8 постійних бригад загальною чисельністю 152 чоловік, якими добуто в ході депопуляції 28 диких кабанів. Про це повідомляє прес-служба Закарпатського ОУЛМГ та наводить промовисту статистику:

Користувач мисливських угідь	Площа угідь, га	Добуто в 2017 році	Добуто в 2018 році	Виявлено загиблих тварин	Направлено проб на аналіз	Підтверджено захворювання на АЧС
УТМР, Мукачівська РО	12,900	3	0	0	3	0
Закарпатське ТМР “Лісівник”, Мукачівська ПО	9,653	11	4	0	15	0
ГО “Мукачівське РТМР “Острож”	2,196	0	0	0	0	0
ГО “Мукачівське РТМР “Сокіл”	0,300	5	1	0	6	0
ГОТМР “Зелений клен”	3,600	0	0	0	0	0
ТОВ “Лалівський мисливський колектив “Майорня”	3,700	2	2	0	4	0
ГО “МРТМР Стара Гора”	0,990	0	0	0	0	0
ВСЬОГО	33,339	21	7	0	28	0

У повідомленні прес-служби йдеться, що мисливські бригади сформовані згідно з розпорядженням Закарпатської ОДА. До складу яких включені: районні інспектори ветмедицини, представники органів місцевого самоврядування, інспектор райвідділу Нацполіціі, представник управління ДСНС, мисливці і єгері користувача мисливських угідь, майстер лісу, в обході якого проводиться відстріл кабанів і представник лісгоспу. Сам відстріл здійснюється у першу чергу в осередках захворювання АЧС в місцях наявних підгодівельних майданчиків з мисливських веж, – а за умови їх відсутності загоним способом. За результатами кожного виходу бригад на проведення відстрілу складається акт з підписами учасників виходу. Очолює мисливську бригаду районний ветеринар.

В першу чергу, депопуляція проводитьсч в зафіксованих осередках виникнення захворювання АЧС і в 3-кілометровій зоні з урахуванням природних рубежів розподілу угідь.

Робота по депопуляції починається в 10-кілометрових зонах спостереження від виявлення вогнищ хвороби з відбором матеріалу для проведення дослідження на підтвердження захворювання АЧС.

Моніторинг спалахів АЧС проводять лісівники. При виявленні фактів загибелі диких свиней лісова охорона негайно інформує ветеринарну службу. Всі добуті туші кабанів передаються спеціально уповноваженим органам (районним ветеринарним лабораторіям) для їх подальшої утилізації.

Водночас ми натрапили на статтю в журналі “Полювання та Риболовля” в якій Микола Яцик, головний мисливствознавець Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства пише про альтернативний спосіб боротьби з африканською чумою свиней.

Зокрема, він розмірковує, наводить приклади, що алкоголь рятує, чи якщо хочете, лікує свиней/кабанів від АЧС.

– Одне мисливське господарство площею 8000 га , де за весь чотирирічний період існування АЧС на Рівненщині, не було виявлено жодного захворювання на небезпечний вірус. Більше того, з початку створення цього господарства там завжди було досить велике поголів’я диких свиней, яке залишається і до тепер. Але особливість цієї ситуації ще й у тому, що всі сусідні мисливські господарства, що межують, нажаль, як говорилося, мають “нульову” або дуже малу чисельність диких свиней, – зазначає автор статті та запитує: – То ж в чому саме особливість даного господарства? І сам дає на нього відповідь: – Переконаний, що такий результат пов’язаний саме завдяки використанню відходів спиртового бродіння – браги при підгодівлі диких свиней. Господарство використовувало періодично брагу упродовж 5 років, з них останні три – круглий рік.

– Процес підгодівлі проходив наступним чином. Автомобіль з цистерною (15-20тон) завозив брагу в ліс до заздалегідь облаштованого дерев’яного засіку для зливу рідкої маси. Через два-три дні густа брага (зайва рідина просочується крізь землю) є вже готовою для перевезення її на всі підгодівельні майданчики (площадки). На кожну площадку вивозилося 500-700кг браги, яку свині з”їдали за 1-3 доби. У весняно-літній період брага завозилася 1-2 рази на місць, в осінньо-зимовий – 2-3 рази. Після тривалого вживання та звикання до цього корму, дикі свині, як не банально звучить, стали частково алкозалежними. І в цьому є позитив…

Однак варто зазначити, що відсоток алкоголю в рідкій бразі є дуже мізерний і становить в межах 0,05%. В той же час густа – сира брага, яка викладається на підгодівельні майданчики для диких свиней, може мати наявність алкоголю 1-4 градуси в залежності від погоди. При перших викладеннях в лісі браги, поїдання її дикими свинями відбувається дуже погано, після 2-4 тижнів, поки тварини не привикнуть до нового корму. В дуже спекотні літні і морозні зимові дні викладення браги не є завжди доцільним.

На мою думку, все поголів’я диких свиней у даному господарстві набуло необхідний імунітет щодо захворювання на АЧС саме завдяки алкоголенаявному корму, тобто браги, – підкреслює Микола Яцик.

– Дуже хотілося б, що б озвучена мною інформація змогла зацікавити не лише користувачів мисливських угідь та власників свинофермерських господарств, але і спеціалістів здатних до наукових пошуків та відкриттів, які б змогли науково дослідити дані припущення саме з цього приводу для запобігання розповсюдження вірусу африканської чуми свиней на рівні держави і не тільки, – підсумовує мисливствознавець.

До слова, зараз в Україні триває “Сезон тиші“.

Через АЧС на Мукачівщині добуто 28 диких кабанів, але є альтернатива відстрілу?

Залишити відповідь Скасувати коментар