Боротьбу з захворюванням АЧС необхідно виносити в національні пріоритети, оскільки ця хвороба несе економічні збитки не лише аграрній галузі, а й всій країні. Про це заявив Володимир Лапа, Голова Держпродспоживслужби під час брифінгу, який відбувся 10 лютого.
«АЧС несе економічні ризики для всієї країни, тому це питання треба виносити в національні пріоритети. Без законодавчих змін, без розуміння та активної взаємодії з боку усіх органів влади змінити ситуацію буде важко. Вакцини проти АЧС ще не розроблено в жодній країні», – зазначив Володимир Лапа.
Голова Держпродспоживслужби додав, що вже напрацьовані усі відповідні нормативні акти, які передбачають посилення контролю та збільшення штрафів за порушення законодавства в сфері біобезпеки.
Також нагальним питанням залишається створення спільних мобільних груп із Національною поліцією, удосконалення Інструкції по боротьбі і ліквідації АЧС. Зазначені проекти знаходяться на погодженняі центральних органів виконавчої влади.
Володимир Лапа зазначив, що наразі проводиться посилена роз’яснювальна робота щодо основних заходів, спрямованих на ліквідацію АЧС в осередках захворювання.
«Ми знаходимось у постійному контакті із територіальними органами Держпродспоживслужби і за необхідності делегуємо представників центрального апарату для допомоги на місця» – повідомив керівник.
Держпродспоживслужба у співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства й іншими органами влади напрацювала цілий комплекс заходів, яких дозволить уже в поточному році переломити ситуацію із поширенням африканської чуми свиней в Україні та, зрештою, ліквідувати це захворювання у нашій державі. На цьому наголосив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час брифінгу.
«Зараз ситуація з АЧС в Україні дуже складна. Однак Держпродспожислужба та Міністерство вживає заходи, аби побороти африканську чуму свиней», – зазначив Володимир Лапа.
За його словами, у частині ліквідації захворювання Держпродспоживслужба працює максимально ефективно. «Якщо в оздоровлених пунктах захворювання більше не фіксується, то це означає, що заходи з ліквідації були виконані вчасно і кваліфіковано, – зазначив він. – Проблему ми бачимо в профілактиці захворювання».
Якщо, наприклад, в країнах Балтії на домашні господарства припадає близько 10-15% в структурі поголів’я свинарства, то в Україні – це уже 50% поголів’я, і, зрозуміло, що це господарства з достатньо низьким рівнем технологій і біобезпеки.
«Однак власники свиней повинні бути обізнані з елементарними правилами. Наприклад, не годувати тварин залишками їжі без термічної обробки, або перевзуватися і перевдягатися, коли заходиш у приміщення, у якому утримуються свині, особливо, якщо повернувся з лісу, бо дика фауна і кабани – серед основних джерел поширення АЧС», – сказав Володимир Лапа.
За його словами, територіальні органи отримати доручення працювати над підвищення поінформованості населення: розробляються пам’ятки, друкуються відповідні матеріали для того, щоб у доступній формі доносити необхідну інформацію.
Ведеться робота і над удосконаленням процедур ідентифікації свиней. Уже розроблений та поданий на затвердження в Міністерства аграрної політики т продовольства порядок компенсації вартості ідентифікації для домогосподарств. Також є потреба удосконалити процедуру відшкодування збитків населенню за вилучених свиней у зв’язку з виявленням АЧС. «Ми дали доручення нашим територіальним органам в оперативному режимі нас інформувати про динаміку відшкодування вартості. Якщо таки затримки трапляються, ми зможемо оперативно включитися в процес і лобіювати вирішення цього питання на рівні місцевої влади»,- підкреслив Володимир Лапа.
Як зазначив Голова Держпродспоживслужби, прийнято рішення про створення спільних з Національною поліцією мобільних робочих груп. Відповідний проект постанови розроблений і направлений на погодження зацікавленим органами виконавчої влади.
Також на погодженні з ЦОВВ перебуває і проект змін до інструкції з боротьби та ліквідації АЧС. «Інструкція залишилася практично незмінною ще з радянських часів. Вона передбачає повне вилучення свиней – навіть здорових. Зараз з урахуванням європейського досвіду ми намагаємося прийняти більш гнучку модель», – зазначив Володимир Лапа.
Великий блок законодавчих змін стосується посилення відповідальності: розроблено і проект закону про підвищення рівня біобезпеки для збереження тваринницької галузі, який уточнює норми законів щодо переміщення тварин, ідентифікації, актуалізує розмір штрафних санкції.
Ще один великий блок роботи стосується діагностування АЧС у дикій фауні та серед свійських свиней, а також проведення моніторингових досліджень: «Ми зраз працюємо з ЄС. Уже досягли домовленості про проведення таких досліджень на території Західних регіонів України».
Володимир Лапа додав, що сьогодні на засіданні Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії (ДНПК) при Кабінетові Міністрів України затверджено план протиепізоотичних заходів з профілактики основних заразних хвороб тварин в Україні у 2017 році, який, зокрема, передбачає виділення суттєвих коштів на закупівлю діагностикумів для упередження поширення АЧС.
Крім того, завдяки тісній комунікації з Держлісагентством досягнуто домовленості про стовідсоткове дослідження на АЧС диких кабанів, які відстрілюються у дикій фауні.
«Тобто напрацьовано цілий комплекс заходів. Сподіваємося, що найближчим часом вони будуть схвалені Кабінетом Міністрів. Це дасть можливість переламати ситуацію. З досвіду інших країн зробити це непросто. В Португалії, наприклад, боролися з АЧС понад 20т років, але зрештою її побороли. Ми серйозно налаштовані на те, щоб із врахуванням комплексу заходів вже в поточному році суттєво переламати ситуацію в боротьбі із цим захворюванням», – заявив Володимир Лапа.
«Зараз в Україні настав той час, коли необхідно зрозуміти, що це дійсно серйозна загроза біобезпеці, яка несе загрозу не лише тваринництву, але й суттєві економічні загрози для всієї країни», – підсумував Голова Держпродспоживслужби.
У свою чергу директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Борис Кобаль зазначив: для того, аби змінити епізоотичну ситуацію, необхідно розірвати ланцюг «джерело передачі інфекції – шлях передачі – сприятливі організми». «І найбільш ефективним є блокування шляху передачі збудника. Сьогодні потрібно насамперед посилити контроль за переміщенням як живих тварин, так і продукції тваринного походження. На наше переконання неналежний контроль за цими процесами призводить до поширення АЧС в країні», – підкреслив він.
Також, за словами Бориса Кобаля, потребує вирішення питання заборони торгівлі живими тваринами у несанкціонованих місцях: «Тут ми чекаємо на підтримку органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ».
За його словами, надзвичайно важливо дотримання суб’єктами господарювання заходів біобезпеки: «На сьогодні діючі типові санпропускники облаштовані лише на 20-23% господарств. Це плачевна картина. Ті господарства, де нема можливості виконати ці всі вимоги, повинні бути закритими», – переконаний Борис Кобаль.
За результатами засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії (ДНПК) при Кабінетові Міністрів України відбувся брифінг Голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи та директора Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби Бориса Кобаля щодо ситуації з АЧС та заходів, які вживає держава для боротьби з цим захворюванням.
«Основними причинами поширення АЧС є відсутність дієвого контролю при переміщенні живих тварин та сировини в межах країни. Ми уже напрацювали відповідні нормативні акти, які передбачають повернення посилення контролю та збільшення штрафів за порушення законодавства в сфері біобезпеки, створення спільних мобільних груп із Національною поліцією, удосконалення Інструкції по боротьбі і ліквідації АЧС. Зазначені проекти знаходяться на погодження центральних органів виконавчої влади», – зазначив Володимир Лапа під час брифінгу.
Він додав, що члени ДНПК за результатами засідання рекомендують пришвидшити формування на рівні центрального апарату МВС, Нацполіції, Держпродспоживслужби мобільних груп для посилення ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, в тому числі, під час переміщення тварин і харчових продуктів тваринного походження. Це дозволить, зокрема, забезпечити дієвий контроль за переміщенням живих тварин та продукції з них, зокрема свиней та свинини, на території України та не допускати незаконного переміщення живих тварин без ветеринарних документів.
До «слабких ланок» у розповсюдженні АЧС відноситься стихійна торгівля живими тваринами та сировиною, подвірний забій та реалізація свиней, нехтування елементарними заходами біобезпеки, питання ідентифікації поголів’я.
«В сфері посиленого контролю – процедура відшкодування населенню вартості за вилучене та знищене поголів’я тварин при ліквідації хвороби. Люди мають отримувати компенсацію оперативно, і це завдання місцевих державних адміністрацій», – зазначив Володимир Лапа.
Разом з цим, за словами Голови Держпродспоживслужби, є необхідність і посиленні відповідальності суб’єктів господарювання за дії чи бездіяльність, що спричиняють виникнення особливо небезпечних хвороб тварин чи розповсюдження збудників хвороб – відповідні зміни мають бути внесені до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення.
Члени ДНПК також рекомендують заборонити використання відходів харчування для годівлі сільськогосподарських тварин, в тому числі у закладах пенітенціарної системи та в установах підпорядкованих Міністерству оборони України, МВС та інших військових/правоохоронних структурах.
«Як мінімум останні три випадки АЧС в Донецькій і Луганській областях пов’язані з використанням відходів харчування військових частин в підсобному господарстві, а також у господарствах населення. Навіть у звичайній ситуації така практика має супроводжуватися термічною обробкою відходів», – додав Володимир Лапа.
За результатами засідання ДНПК дані рекомендації посилити контроль за утилізацією відходів тваринного походження, в першу чергу, в неблагополучних щодо АЧС регіонах, а також провести облік та визначити переробні підприємства на рівні районів, які в разі спалаху АЧС можуть забезпечити забій та промислову переробку свиней із зони захисту, та, у разі необхідності із зони нагляду.
В той же час на рівні районів мають бути визначені забійні підприємства та місця зберігання, де у випадку виявлення незаконного переміщення живих тварин, сировини та продукції невідомого походження буде здійснюватися забій таких тварин та тимчасове зберігання вилученої продукції.
У свою чергу директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби Борис Кобаль зауважив, що для забезпечення епізоотичного благополуччя тваринництва необхідно грамотно організувати і проводити вчасно ветеринарно-профілактичні заходи. При цьому необхідно врахувати всі можливі джерела і шляхи поширення окремої інфекції. «В цій частині ми знаходимось в постійному контакті із територіальними органами Дерпродсппоживслужби і за необхідності делегуємо представників центрального апарату для допомоги на місця», додав Б.Кобаль. Він також зазначив, посилення потребує роз’яснювальна робота щодо основних заходів, спрямованих на запобігання захворювання.
За його словами, цим завданням і відповідає план протиепізоотичних заходів з профілактики основних заразних хвороб тварин в Україні у 2017 році, який сьогодні був погоджений на засіданні ДНПК.
Довідково
З початку 2017 року в Україні виявлено 33 випадки АЧС, у тому числі вперше на території Тернопільської, Донецької, Херсонської та Дніпропетровської областей. Усього, з 2012 року на території України зареєстровано 181 випадок захворювання на АЧС в 22 областях України.
У кожному випадку підтвердження АЧС проводяться заходи відповідно до Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней. Наразі в Україні оздоровлено 142 із 181 неблагополучних з АЧС пунктів. При цьому не було зареєстрованого жодного повторного випадку АЧС в оздоровлених неблагополучних пунктах. Станом на 08.02.2017 карантин продовжує діяти у 39 неблагополучних пунктах по АЧС.
Для стабілізації епізоотичної ситуації щодо АЧС Держпродспоживслужба розробила пакет проектів нормативно-правових актів, які зараз перебувають на стадії погодження в зацікавлених центральних органах виконавчої влади та затвердження:
– проект змін до діючої Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней;
– проект Інструкції щодо утримання свиней з метою недопущення поширення інфекційних хвороб;
– проект постанови Кабінету Міністрів України “Питання посилення ветеринарно-санітарного контролю під час переміщення тварин та харчових продуктів тваринного походження”;
– проект постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв’язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб”;
– проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів із біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні”;
– проект постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів, та переліку послуг спеціалістів ветеринарної медицини, які провадять ветеринарну практику, за здійснення обов’язкових або необхідних протиепізоотичних заходів”;
– проект постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування заходів, пов’язаних з утилізацією/видаленням побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною”.