Детально про Міжнародний форум «Перспективи вольєрного та фермерського розведення диких тварин з метою повоєнного відновлення тваринного світу України»
На Волині з 13 по 14 жовтня пройшов Міжнародний форум «Перспективи вольєрного та фермерського розведення диких тварин з метою повоєнного відновлення тваринного світу України». Про це повідомляє Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливців угідь.
Захід відбувся на базі найбільшої оленячої ферми країни «АМіЛа» за участі ключових міжнародних організацій, головних державних та провідних наукових установ, галузевих громадських об’єднань і підприємств України та країн Європейського Союзу.
Форум зібрав близько 150 учасників з усієї Європи, яких привітали: Віктор Червоний – президент Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливців угідь, Роман Микитюк – директор мисливського господарства «Веста М», Володимир Каленіченко – начальник Відділу мисливського господарства та полювання Держлісагентства, Юрій Болоховець – генеральний директор ДП «Ліси України», Себастьян Вінклер – генеральний директор Міжнародної ради з полювання та охорони тваринного світу (CIC), Трістан Бреєр – директор зі стратегічного партнерства Європейської федерації полювання та охорони природи (FACE), голова Волиньради Григорій Недопад та народний депутат України В’ячеслав Рубльов.
Віктор Червоний, звертаючись до учасників Форуму зазначив, що Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь працює вже п’ять років і має амбітні плани на майбутнє:
– Наша Асоціація домоглась вступу до Європейської федерації полювання та охорони природи (FACE) і тепер ми представляємо Україну в мисливській спільноті ЄС. Тож ми розраховуємо на підтримку FACE та країн ЄС. Я впевнений, що за допомогою міжнародних інституцій нам вдасться достукатись до владних кабінетів нашої держави і змінити ставлення можновладців і суспільства до мисливської галузі, яка нині перебуває у скрутному становищі. Пов’язано це, в першу чергу, із забороною полювання. Це призвело й до того, що Україна наближається до епідеміологічної катастрофи – фіксується все більше випадків захворювання на сказ та АЧС. Ми впродовж кількох місяців зверталися до Міндовкілля, Кабміну, Офісу Президента України, намагаючись попередити владу країни щодо цієї загрози, але нас не чують. Міндовкілля, взагалі, зайняло антидержавницьку позицію, блокує роботу галузі й не йде на компроміси. Ми їх у черговий раз запросили зустрітись, запропонували для цього майданчик нашого Форуму, але вони в останній момент, як завжди, відмовились. Тож ми закликаємо всіх мисливців, всі здорові сили долучатися до нас, працювати разом на місцях над нашою спільною метою заради захисту прав мисливців і майбутнього мисливської галузі.
Роман Микитюк, господар Форуму, засновник екопарку «АМіЛа» і депутат обласної ради подякував міжнародним партнерам, які підтримують Україну і не припиняють співпраці. Він зазначив, що спільна робота сьогодні дає якісний результат, зокрема, й у вигляді сплати податків, які вкладаються не лише у розвиток мисливських господарств, а й у Перемогу над ворогом.
Володимир Каленіченко, начальник Відділу мисливського господарства та полювання Держлісагентства, звернувся до гостей з країн Євросоюзу та вітчизняних учасників Форуму зі словами вдячності за зацікавленість до заходу, зазначивши, що його проведення – це ще один із кроків до розвитку мисливської галузі.
Привітав учасників Міжнародного форуму і генеральний директор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець:
– Нині мисливська галузь проходить випробування. Але врешті-решт у галузі залишаться лише справжні таланти, люди, які по-справжньому захоплюються своєю справою і, я впевнений, вони переживуть ці складні життєві часи, збережуть традиції та галузь, яка почне розвиватися по-новому. Нам давно потрібно перезавантаження в мисливському господарстві, переходити від кількості до якості. Необхідно брати приклад від європейських колег, розвивати трофейні індивідуальні полювання, мисливське собаківництво, клубний рух, що дасть поштовх до розвитку мисливського господарства, де існують правила, культура, просвіта… Такі заходи, як цей, гуртують справжніх мисливців і патріотів галузі навколо єдиної мети – створити сучасну, європейську, рентабельну мисливську галузь, яка приноситиме користь природі, суспільству і державі в цілому.
Себастьян Вінклер (Sebastian Winkler), генеральний директор CIC, звернувся онлайн до учасників Форуму з африканської Намібії. Він подякував за запрошення на Міжнародний захід і дуже засмучений тим, що не зміг відвідати Форум. Себастьян Вінклер зазначив, що члени їхньої міжнародної організації, зокрема, з Польщі та Угорщини, одними з перших забезпечили гуманітарну допомогу Україні, яка потерпає від агресії РФ. Ця допомога була більшою і довшою, ніж та, що надавав навіть Міжнародний Червоний Хрест. Нині CIC разом із WWF шукають шляхи відновлення та повернення дикої природи в Україну, зокрема, в ті регіони, які постраждали від агресії РФ. Це можливо лише за підтримки і об’єднання зусиль мисливців з державними відомствами – сільського, лісового та водного господарств. Тому проведення цього Форуму, на переконання представника СІС – є на часі й організація буде уважно стежити за його результатами та допомагати працювати разом над тим, щоб відновити Україну такою, якою вона була до війни, ба, навіть краще.
Трістан Бреєр (Tristan Breijer), директор зі стратегічного партнерства FACE – організації, до складу якої входить 36 країн-учасників ЄС і яка об’єднує в своїх лавах 7 млн мисливців з усієї Європи, зазначив, що Європейська федерація полювання та охорони природи вітає Україну, яка приєдналася до їхньої організації і впевнений, що це дасть можливість разом розвивати і популяризувати мисливство в Європі. Нині FACE поставила перед собою мету – до 2027 року збільшити до 60% позитивне ставлення суспільства до роботи FACE і мисливської галузі. Для цього запроваджується низка спеціальних проєктів, розвивається просвітницька діяльність серед молоді, збільшується комунікація з суспільством та владою. Їхня організація таким чином намагається донести до людей, що мисливська галузь – одна з галузей, яка працює над збільшенням різноманіття в Європі. Ця концепція є головним аргументом переконання. Незабаром в ЄС розпочнеться передвиборча кампанія, тому нині для FACE дуже важливо, щоб до влади потрапило якомога більше людей, які підтримують мисливську галузь. І над цим вони працюють.
Європейська федерація полювання та охорони природи дякує за запрошення допомогти Україні у відновленні дикого тваринного світу і готова до цього. Цей Форум – має велике значення для побудови планів і стратегії повоєнного відновлення тваринного світу України. Україна разом з FACE має забезпечити три базові підходи для збереження біорізноманіття, це – відновлення та захист середовища існування, забезпечення дичини водою та харчуванням і зменшення смертності серед дикого тваринного світу. На думку Трістана Бреєра, Україні для відновлення середовища існування і тваринного світу можна за основу взяти модель досвіду деяких країнах Європи після Другої світової війни. Але багато чого в цьому напрямку буде залежати від самих українців, зокрема, мисливців. Не менш важливе тут і ефективне законодавство, яке поки що не досконале в Україні. Тому FACE вважає, що Україна має якнайшвидше врегулювати своє мисливське і природоохоронне законодавство з законами ЄС, що дасть країні у найкоротші терміни долучитися до дружньої європейської родини. FACE підтримує Україну в її прагненнях і буде максимально цьому сприяти.
Василь Новицький, доктор с.-г. наук, Білоцерківський національний аграрний університет, голова науково-технічної ради Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь подякував іноземним колегам, які, не дивлячись на війну в Україні, прибули на цей захід, адже це важливо не лише для українського довкілля та присутніх на Форумі, а й для понад ста тисяч українських мисливців, які стримують агресора на полі бою у складі Збройних Сил України.
Науковець розповів, що більше 650 тис. га українських лісів залишаються замінованими. РФ уже завдала збитків українському довкіллю на понад 50 млрд євро. За попередніми оцінками на територіях, де проводились бойові дії, поточні втрати тваринного світу, лише видів віднесених до мисливських ресурсів, в окремих регіонах, можуть становити до 40% і більше, що вже налічує близько 25 тис. голів крупних копитних, 270 тис. хутрових звірів та більше 2 млн птахів. Не складно спрогнозувати, що впродовж ще одного-півтора року війни такої інтенсивності й на окупованих та прилеглих територіях залишиться в середньому 15–20% довоєнної чисельності тварин, після чого запустяться незворотні екологічні процеси порушення природного відтворення і повного зникнення місцевих угруповань.
На думку Василя Новицького, нині для ефективної охорони угідь необхідно створення більш мілітаризованих механізмів та розширення повноважень єгерської служби на законодавчому рівні, на державному рівні потрібно негайно вжити превентивних управлінських заходів щодо епізоотичних загроз, вимагати децентралізації прийняття рішень у галузі та передачі частини ключових повноважень на обласні рівні, створити за європейським прикладом достатню кількість спеціалізованих вольєрних господарств та ферм з розведення диких тварин, що вимагає державної програми правової та економічної підтримки будівництва спеціалізованих вольєрів і ферм.
Олександр Рєвнівцев, учений-епізоотолог, експерт зі здоров’я тварин та зменшення ризиків захворювань, національний координатор FАО (ООН) розповів про інфекційні та інвазійні захворювання мисливської фауни в умовах війни. Він, зокрема, зауважив, що в Україні доволі низький рівень загальної освіченості не лише щодо захворювань, які трапляються в дикій фауні, а й елементарних початкових знань суспільства про тваринний світ. Все це невігластво призводить до нерозуміння, невчасного запобігання та реагування на загрози, які можуть викликати такі хвороби, як сказ, АЧС, пташиний грип, сибірка тощо. Треба більше працювати над обізнаністю населення і це завдання, зокрема, мисливців. Це запорука здоров’я нації. Нині у світі налічується 118 інфекційних транскордонних хвороб, які мігрують з однієї країни в іншу. В Україні фіксується 13 видів таких хвороб.
Одна з них, від якої потерпає нині Європа – пташиний грип (H5N1). Через Україну проходить 7 з 8 шляхів міграції перелітних птахів, тому можна уявити рівень загрози, який стоїть перед нами. Більшість цих маршрутів пролягає через території, які або окуповані, або розташовані недалеко від лінії фронту і ми не можемо контролювати цю ситуацію. Але спалах пташиного грипу може статися миттєво, як колись це трапилось із АЧС. Нині не існує вакцини ні від H5N1, ні від африканської чуми. Профілактичними можуть бути лише безпекові заходи.
Ще одна хвороба – сказ, який забирає на рік від 40 до 80 тисяч людських життів у світі. 95% хворих – діти. Кожні 9 хвилин від сказу помирає одна дитина. В Україні щороку до медичних установ з укусами скаженими тваринами звертається у середньому 84 тис. людей. Цього року вже зафіксовано один летальний випадок, а скільки офіційно не зафіксовано, – ми не знаємо.
В Європі сказ набув максимального поширення після Другої світової війни, коли було заборонено полювання, але нині 15 країн Євросоюзу, провівши останніми десятиліттями активні профілактичні дії, забули за цю хворобу. В ЄС діє два інструменти протидії сказу – регулювання чисельності (відстрілюється до 1 млн голів лиса на рік), другий – пероральна вакцинація хижих м’ясоїдних тварин (за 30 років викладено 1 млрд доз). В Україні ж нині полювання заборонено, вакцинація минулого року – не проводилась, а цього року – обмежено і лише в деяких районах (викладено 500 тис. доз).
Ще одна небезпечна хвороба, що вирує в Європі – африканська чума, яка захопила вже всю Європу. Чим більша щільність дикої свині на певній території, тим більша загроза епідемії АЧС. Дехто вважає, що депопуляцією можна зупинити хворобу назавжди, але це хибна думка. Зробити повну депопуляцію не вдалося жодній країні, тому єдиний ефективний спосіб боротьби – якнайшвидше виявлення та вилучення інфікованих туш зі знезараженням території, на якій було виявлено ці туші. Саме у такий спосіб можна на певній території лише на певний час зупинити розповсюдження згаданої хвороби.
Юлія Гунчак, заступниця голови фермерського господарства «АМіЛа», поділилася досвідом вирощування благородного оленя та інших диких тварин в умовах напіввільного утримання. Про свій досвіт розведення оленя в «Урочищі Корея» розповів і директор фермерського господарства Богдан Колісник.
Маріуш Франчак, представник Державної служби лісів Польщі, розповів про специфіку і відмінності ведення мисливського господарства в його країні.
Про стан мисливствознавчої освіти та соціальні питання розвитку вольєрного господарства в Україні доповів викладач кафедри біології лісу, мисливствознавства та іхтіології Запорізького національного університету Володимир Вовченко.
Жоден вольєрний комплекс чи ферму з розведення диких тварин не можна уявити без сучасної системи огороджень. Саме такі системи представив Педро Балдая – директор власної компанії Silva&Moreira LDA, яка розташована в Португалії.
Цікавим учасникам Форуму став і досвід Франца Шобера з Австрії – власника провідної австрійської ферми з вирощування благородного оленя. Засновником ферми, що розвивається, є батько Франца, який передав свої знання синові, а той вдосконалює сімейне виробництво.
Сергій Катиш – біолог-мисливствознавець, директор НВП «Укрмисливрибпроект», описав свою роботу над проєктом з напіввільного розведення достатньо не типового для України виду – скельниці для реінтродукції її в наших Карпатах.
Угорщина – одна з країн, яка має найрозвиненішу мисливську галузь. Про те, як вдалося досягнути високих результатів у цьому розповів член Національної асоціації угорських мисливців, українець за походженням – Сандор Агій. Доповнив розповідь брата – дипломований інженер-мисливствознавець Шопронського лісотехнічного університету, судовий експерт з питань екології Міністерства юстиції України Василь Агій.
Досвідом контролю та ліквідації вірусу африканської чуми свиней польськими ветеринарними службами поділився керівник приватної практики ветеринарної медицини «MedVet» Пьотр Манка.
Роман Ступчук – біолог-мисливствознавець, керівник мисливського холдингу «Feniks Hunter», який об’єднує три показових мисливських господарства на Полтавщині й має загальну площу мисливських угідь 70 тис. гектарів розповів, як за останні п’ять років холдинг завіз в угіддя 1300 голів диких копитних тварин і нині досяг результатів, коли їхня щільність перевищує оптимальну у 5–6 разів. Але заборона на регулювання чисельності дичини ставить під загрозу існування мисливського господарства.
Фазан – ще один з перспективних видів дичини, досвід вирощування і переселення якого вже давно існує в Україні. Але часи змінюються, вдосконалюються технології. Саме про це у своїй презентації розповів провідний мисливствознавець філії Володимир-Волинське ЛМГ ДП «Ліси України» Григорій Биховець.
Себастіан Анклевіч – власник фермерського господарства «Ролне» презентував фермерське розведення оленячих у Польщі. А тему інтродукції польової фауни в природні ландшафти розкрив Василь Новицький.
На останок теоретичної частини з концепцією, основами будівництва та перспективами розвитку вольєра для напіввільного утримання диких тварин ознайомив учасників Форуму директор найкращого мисливського господарства на Турійщині «Веста М» Роман Микитюк.
Також у рамках Міжнародного форуму його учасникам було презентовано ферму благородного оленя ФГ «АМіЛа» та мисливський вольєр МГ «Веста М». Не менш захоплюючими були й екскурсії іншими численними локаціями екологічного парку «Amila» – родзинкою Волинського краю.
Тож маємо надію, що цей Форум, участь у якому взяли державні посадовці, вітчизняні вчені та експерти, представники міжнародних організацій FAO, FАСЕ, СІС, мисливськогосподарські й природоохоронні організації низки країн ЄС, приверне увагу української влади до проблем мисливського господарства і епідеміологічної ситуації, дозволить напрацювати та запровадити ефективні механізми відновлення тваринного світу і профілактики інфекційних захворювань серед диких тварин.
P.S. На Форумі в Радовичах було розкрито велику кількість актуальних тем, презентовано ряд вольєрних господарств та обговорено найважливіші проблеми мисливської галузі. Всю цю хмару інформації неможливо викласти в одній публікації, тому слідкуйте за нашими ресурсами, де ми будемо намагатися викладати найцікавіші моменти виступів і обговорень з цього заходу.
Автор: Роман НОВІКОВ
Один коментар до “Детально про Міжнародний форум «Перспективи вольєрного та фермерського розведення диких тварин з метою повоєнного відновлення тваринного світу України»”