Естонія впевнено розбудовує систему, де мисливство відіграє ключову роль у природоохоронній діяльності, а суспільство розуміє його цінність та необхідність. Це підтвердили високопосадовці держави — голова Комітету з питань навколишнього середовища Йоуку Алендер та міністр зі змін клімату Андрес Сутті — під час зустрічі представників мисливських організацій країн Балтії, що відбулася 16-17 квітня. Захід був організований під егідою FACE (Європейської асоціації мисливства та збереження дикої фауни). Про це повідомляє Литовське товариство мисливців і рибалок.
Інтереси литовських мисливців на зустрічі представляли директор Литовського товариства мисливців і рибалок Лаймонас Даукша та член ради організації Феліксас Міліутіс. Особливої ваги заходу надала присутність нового президента FACE Лоуренса Хедемакера.
Естонський досвід демонструє ефективну модель співпраці держави та громадського сектору: державні інституції регулярно консультуються з Естонською асоціацією мисливців при прийнятті рішень у сфері охорони довкілля. Більше того, держава делегувала асоціації низку важливих функцій у сфері публічних послуг, що дозволяє оптимізувати використання бюджетних коштів.
Читайте також: Міжнародне співробітництво у сфері мисливства: ексклюзивне інтерв’ю з віце-президенткою Балтійського регіону FACE
Литовське товариство мисливців і рибалок сподівається на подібне ставлення з боку литовських державних органів, які формують та реалізують політику у сфері мисливства. Лінас Йонаускас і Повілас Подерскіс разом із Литовським товариством мисливців і рибалок докладатимуть усіх зусиль, щоб мисливців сприймали як цінних і надійних партнерів держави у секторі охорони навколишнього середовища.
Одним із центральних питань зустрічі стало порівняння систем регулювання мисливства в трьох балтійських державах. У Литві мінімальний розмір мисливського угіддя складає 1000 га, а в Естонії цей показник сягає 5000 га. Натомість у Латвії застосовується принципово інший підхід, який викликає критику навіть серед самих латвійських фахівців: майже половина мисливських угідь перебуває у приватній власності, а мінімальна площа для ведення мисливського господарства становить лише 350 га. За словами латвійських представників, з такою моделлю мисливські угіддя в країні стали надто фрагментованими.
Щодо прав власників земельних ділянок, усі країни Балтії продовжують шукати найкращі рішення, але важливо враховувати також і потреби дикої фауни. За оцінками учасників зустрічі, Литва займає золоту середину, де, як показує практика, все збалансовано. При цьому важливо й надалі докладати зусилля для забезпечення поваги до приватної власності.
Естонська асоціація мисливців виконує низку важливих функцій, які в інших країнах належать до компетенції державних органів. Зокрема, вона адмініструє мисливські ліцензії, може їх видавати, продовжувати та призупиняти, керує електронною системою реєстрації на полювання, видає сертифікати для полювання з лука на великих тварин, бере участь у боротьбі з африканською чумою свиней (АЧС), проводить теоретичні та практичні іспити для мисливців. Для тих, хто полює на велику дичину з нарізною зброєю, асоціація організовує практичний екзамен з безпеки кожні два роки. Також держава виділяє кошти на поширення інформації про природу.
У Литві нерідко забувають, що з АЧС у дикій фауні боряться лише мисливці, причому безкоштовно. Натомість Естонська асоціація щороку отримує на це державне фінансування.
Успішний досвід Естонії свідчить, що кращих результатів можна досягти, коли в країні діє одна потужна організація, що представляє інтереси мисливців, а не багато дрібних.
Під час зустрічі учасники дійшли спільної думки, що суспільство поступово краще розуміє регуляційне значення полювання. Однак, із збільшенням випадків появи вовків, рисей чи ведмедів поблизу населених пунктів, люди починають негативно ставитися до диких тварин.
Наступного року зустріч мисливських організацій балтійських країн та керівництва FACE відбудеться в Литві.