Фальц-Фейни – історія спортивного полювання на Херсонщині

Фальц-Фейни на Херсонщині були не лише затятими мисливцями, а й організаторами та популяризаторами мисливських угідь, спортивного полювання та регульованого мисливства.

Про це розповів у своєму пості на Фейсбук депутат облради Олександр Шумей.

«Олександр Іванович Фальц-Фейн (1859-1908) у 1890 році створив Дніпровський відділ Товариства правильного полювання, а свій маєток Чорномор’я (зараз село Новочорномор’я Голопристанського району) перетворив на знаний центр спортивного мисливства. Він був переможцем багатьох змагань зі спортивного полювання, участь у міжнародних змаганнях брали і його сини Олексій та Борис», – розповів Шумей.

Підсадна стрільба по голубам, до речі, олімпійський вид спорту на початку ХХ століття, була візитівкою Чорномор’я.

На фото: Організатор спортивного полювання на Півдні України Олександр Іванович Фальц-Фейн (1859-1908) та його трофей – підвіска – золота рушниця.

Довідка

Фальц-Фейни — рід великих землевласників і підприємців нім. походження на Пд. України. Перший представник — Йоганн-Георг Фейн (1773—1824) — прибув із Саксонії 1807 на запрошення таврійського губернатора А.Бороздіна. Його син — Фрідріх Фейн (1794—1864) — купив маєток “Асканія-Нова” в Таврійській губернії і започаткував величезне родинне господарство. Сім’я породичалася з родиною нім. колоніста І.Фальца й започаткувала новий рід Фальц-Фейнів. 1872 Фальц-Фейни стали спадковими почесними громадянами, рід отримав дворянство 1913—14.

Фальц-Фейни зробили великий внесок у розвиток сільського господарства, промисловості, транспорту і зв’язку на Півдні України. У часи найбільшого розвитку їхнє вівчарське господарство  сягало до 400 тис. голів. Були власниками високотехнологічних консервних підприємств у Ризі (нині столиця Латвії), Одесі, Хорлах (нині село Каланчацького району Херсонської області). Значні досягнення Фальц-Фейнів у царині розвитку сільського господарства і промисловості відзначені високими нагородами на багатьох всесвітніх, всеросійських та регіональних виставках. Підприємці заснували приватний міжнародний порт Хорли, мали власне пароплавство. Один із представників Фальц-Фейнів — Олександр Олександрович (1894—1916) — був серед перших авіаторів країни. Започаткували низку поштово-телеграфних станцій на Півдні України. Відомі як меценати, доброчинці та громадські діячі. Зокрема, помітним був внесок роду в народну освіту, медичне обслуговування, соціальний захист населення. Фальц-Фейни були почесними та дійсними членами різних доброчинних організацій Одеси, Херсона. Як попечителі різноманітних громадських закладів — Новотроїцького лікарняного покою, Олешківської жіночої прогімназії, Олешківського земського дівочого професійного училища, Олешківського міського училища з ремісничим класом, Лук’янівської сільськогосподарської школи, Сімферопольського жіночого училища, Херсонського реального училища, Вірмено-Базарської жіночої гімназії — сприяли поширенню професійної та жіночої освіти. Фальц-Фейни були активними учасниками таврійського та херсонського земського руху, брали участь у суспільно-політичній діяльності. Володимир Едуардович (1877—1946) був обраний депутатом Державної думи Російської імперії (3-го скликання). Фрідріх-Якоб Едуардович (див. Ф.-Я.Фальц-Фейн; 1863—1920) став засновником всесвітньо відомого степового заповідника “Асканія-Нова”. 1917 Фальц-Фейни виїхали за кордон. Нащадки живуть у Ліхтенштейні. Відомий своєю громадською і меценатською діяльністю Едуард Олександрович (див. Е. фон Фальц-Фейн; н. 1912).