Філія «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» оприлюднила результати щорічного обліку мисливської фауни на території Вінницької, Черкаської та Кіровоградської областей. Загальна чисельність копитних становить 7 922 особини, хутрових тварин — 10 962. Серед ключових тенденцій — зростання стада червонокнижних зубрів до 140 голів та продовження впливу АЧС на популяцію кабана, — про це повідомляє Філія «Центральний лісовий офіс» у Facebook.
«Це ключовий інструмент, який показує реальний стан екосистеми та як правильно з нею працювати далі», — зазначають у філії.
За результатами обліку, чисельність козулі становить 6 541 особину — це основа копитної фауни регіону. Оленів (благородних і плямистих) — 547 голів. Дикого кабана — 782 особини, причому динаміка по областях різна: на Кіровоградщині популяція зросла на 17 голів, а на Вінниччині та Черкащині — скоротилася. Причина — африканська чума свиней: лише за 2025 рік у мисливських угіддях філії на Вінниччині зафіксовано 4 випадки АЧС.
Стадо європейського зубра у Вінницькому надлісництві зросло до 140 особин. Нещодавно «Криниця мисливця» писала про загальну чисельність зубрів в Україні — 500 голів, з яких вінницьке стадо є найбільшим у країні. Дані обліку це підтверджують.
Серед хутрових тварин — загалом 10 962 особини. Чисельність зайця-русака зросла на Кіровоградщині та Черкащині, проте на Вінниччині зменшилася на 343 особини. Лисиць нараховано 700 голів. Як зазначають у філії, «лисиця є однією із основних тварин-переносників сказу, тому єгерська служба проводить регулювання їх чисельності, адже це питання безпеки не лише екології, а й людей і домашніх тварин».
Останнє — важливий момент. Нещодавно ми публікували матеріал про АЧС на Івано-Франківщині, де Держпродспоживслужба ініціювала масове регулювання кабана як резервуару чуми, але жодного слова не сказала про лисицю та єнотоподібного собаку. Центральний лісовий офіс, на відміну від того, прямо називає лисицю переносником сказу і підтверджує, що єгерська служба регулює її чисельність. Це і є системний підхід — не лише реагувати на кризу, а працювати превентивно.
«Мисливські угіддя — це система, де все взаємопов’язано. Завдання лісівників — не просто “рахувати тварин”, а підтримувати здорову рівновагу», — підсумовують у філії.
За даними обліку єгерська служба планує роботу на рік вперед — від розрахунку норм заготівлі кормів та облаштування підгодівельних майданчиків до рішень щодо регулювання чисельності окремих видів. Без таких даних мисливське господарство перетворюється на гадання — про це, до речі, ми писали і в контексті німецького методу прожекторної таксації зайця від Федеральної спілки професійних єгерів Німеччини.