25 листопада Державне бюро розслідувань повідомило про гучну антикорупційну справу у Рівненській області. Було викрито колишнього начальника місцевого управління лісового та мисливського господарства, а нині – заступника директора Поліського лісового офісу ДП “Ліси України” Віталія Суховича. Під час обшуків у його помешканні та робочому місці виявлено 4 мільйони доларів готівкою, коштовності, авто та зброю.
Звідки в чиновника зарплата якого становить максимум 30-40 тисяч гривень раптом з’явилися статки, оцінювані в десятки мільйонів? Саме на це запитання намагаються зараз знайти відповідь слідчі.
Особливу увагу привертає безпосередній зв’язок Суховича із сферами лісо- та мисливського господарства. Очолюючи профільне обласне управління, а далі один з департаментів ДП “Ліси України”, чиновник мав доступ та контроль над розподілом лімітів на вирубку деревини, орендою угідь, виділенням квот мисливцям. Відомо чимало випадків, коли саме такі повноваження використовувалися посадовцями для особистого збагачення. Наприклад, шляхом хабарів при видачі спецдозволів, участі в тіньових схемах “сірих” рубок або перепродажу деревини за завищеними цінами.
Отож, цілком імовірно, що в основі раптово “знайдених” мільйонів Суховича може бути подібна незаконна діяльність з розкрадання лісових багатств. Це той варіант, якому варто приділити увагу під час подальшого розслідування.
Водночас, справа Суховича – чергове підтвердження системних проблем, з якими стикається лісогосподарська галузь в Україні. Знову йдеться про “свого”, про людину зі стажем роботи в профільних управліннях. Тобто складається враження, що корупція тут наскрізна – від рядових лісничих до високих чиновників міністерського рівня. І суворіше покарання окремих фігурантів, на жаль, не змінює ситуацію кардинально. Потрібні системні зусилля для очищення всієї галузі, підвищення прозорості, конкурентності, боротьби за кожне дерево.
Втім, справа Суховича дає і певні позитивні сигнали в цьому контексті. По-перше, ретельна робота правоохоронців по збору фактів та обшуках демонструє їхню небайдужість до проблематики незаконних рубок. По-друге, важлива роль внутрішніх механізмів самоочищення лісової галузі. Інформація про зловживання Суховича надійшла також від Департаменту безпеки “Лісів України”. Тобто частина сумлінних лісівників активно протидіє корупціонерам, тому є надія на перемогу законослухняних і небайдужих.
А головне – в разі доведення вини колишній лісничий має понести реальне покарання як попередження для інших потенційних зловмисників. Це не тільки справедливо – залякувальні прецеденти з високопосадовцями за ґратами, ймовірно, більше вплинуть на ситуацію в галузі, аніж чергові гучні скандали та скороминущі антикорупційні гасла…