Мільйони гривень на ведення мисливського господарства, а прибутку фактично немає. Що тут не так?
Майже 400 тисяч гривень витрачає щороку державне підприємство «Баранівське лісомисливське господарство» на утримання вольєри, в якій розводять оленя плямистого. В цілому ж витрати на ведення мисливського господарства минулого року в підприємстві склали 1 мільйон 855 тисяч гривень. А прибутку від цього напрямку діяльності – фактично немає. Про це пише Наталія Горай, прес-секретар Житомирського ОУЛМГ.
«Проте ми на це не зважаємо, – каже директор лісгоспу Анатолій Остудімов, – бо нам значно важливіше знати і бачити, що в наших лісах є звірина, яка тут гарно себе почуває. Окрім того, сама вольєра була створена нашими старшими колегами та наставниками понад 30 років тому з благородною метою: розводити плямистого оленя та випускати його в угіддя. Тому для нас це – справа честі. За роки свого існування вольєра стала візитівкою Баранівщини, куди їдуть на екскурсії і дорослі і діти, а також гості нашого району. Нам надзвичайно приємно, що олені з нашої вольєри нині розселилися не лише в наших поліських лісах, а й на території фактично всієї України».
Сьогодні у вольєрі площею 56 гектарів утримується 36 голів цих гордих тварин. Щорічний приплід складає 10-12 голів.
«Проте молодняк досить важко переносить нашу зиму, особливо сніжну – ділиться мисливствознавець Баранівського лісгоспу Олександр Рибак. – Олень досить мирна та обережна тварина. У вольєрі доглядачі щодня їх підгодовують. Проте ми намагаємося, щоб тварини не надто звикали до людей, аби потім, коли їх випустять в угіддя, вони не стали легкою здобиччю для браконьєрів».
Особливо гарні ці тварини в літню пору, коли колір їх шерсті стає яскраво-рудим з жовтуватими плямками.
Благородних та плямистих оленів до баранівських лісів було завезено ще в 1985 році Асканії Нової. Саме тоді на території Явненського лісництва було виділено ділянку лісу площею 1,5 га для тимчасового утримання 10-15 голів. Одночасно було відведено ділянку лісу площею 38 га для побудови вольєра для утримання диких мисливських тварин в напіввільних умовах.
Варто зауважити, що молодняк, завезений з Херсонських степів почувався не зовсім комфортно в наших краях: із-за переміни клімату, кліща, гнуса був відпад. Враховуючи економічну сторону господарювання, було вирішено віддати перевагу розведенню оленя плямистого. А існуюче стадо оленів благородних було випущено із вольєри в вільні угіддя, де вони успішно акліматизувалися і прижилися.