На першу половину лютого та березень припадає масовий гін зайців. І саме в цьому періоді з’являються на світ перші весняні русачки. І ті з них, які народилися у траві та на полях серед минулорічної стерні, приречені згоріти у вогні.
Майже кожного дня з’являються повідомлення від прес-служб управлінь ДСНС України, на кшталт цього, від відомства у Закарпатській області.
Я не хочу нічого в цьому повідомленні змінювати. Пропоную вам із ним ознайомитись.
«21 березня о 18:50 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу на відкритій території в с. Ворочево Перечинського району.
До місця події одразу було направлено відділення 1-ї Державної пожежно-рятувальної частини м. Перечин. Прибувши на місце події, рятувальники встановили, що горить суха трава та чагарники на відкритій території на площі орієнтовно 5 га. Гасіння пожежі здійснювалося з подачею 1-го ствола «Б» та ручним немеханічним інструментом.
Вогнеборці локалізували пожежу о 19:58, а ліквідували о 20:00.
Вогнем було знищено суху траву на площі орієнтовно 5 га.
Травмованих та загиблих не було. Причина пожежі встановлюється.
Управління ДСНС України у Закарпатській області звертається до громадян з приводу запобігання пожеж в природних екосистемах! Не спалюйте суху траву, чагарники та сміття, не кидайте непогашені сірники та недопалки на відкритих територіях. Якщо ви помітили загоряння сухої рослинності – негайно повідомте за телефоном «101».
Один безглуздий сірник завдав непоправної шкоди на території площею 5 гектарів.
Зараз мисливці мають стати першими на захист тваринного світу і виступити проти спалювання сухої стерні, адже:
1. У результаті випалювання сухої трави збіднюється видовий склад рослинного і тваринного світу. Скрізь, де пройшли пали, не буде вже колишнього різнотрав’я, бур’яни захоплять звільнену територію.
2. Під час пожеж гине корисна ентомофауна (комахи, їх личинки, лялечки), дощові черв’яки та інші дрібні тварини, які беруть участь у процесі утворення ґрунту. Дощові черв’яки в природі швидко переробляють суху траву, перетворюючи її в найцінніше добриво, вносячи його в глибину ґрунту до коріння рослин і одночасно роблять ґрунт пухким, живим. Суха минулорічна трава – не сміття, а безцінний продукт харчування, житло, притулок, створений самою природою.
3. Випалювання сухого травостою викликає загибель кладок та знищення місць гніздування таких птахів як крижень, чайка, травник, бекас, очеретяна і звичайна вівсянки, польовий і лісовий жайворонки, щевриків. Гніздовий період цих птахів розпочинається на початку квітня. Випалені місця птахи залишають назавжди.
4. Від сильної трав’яної пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту (їжаки, плазуни, земноводні). Хтось згорає, хтось задихається від диму. На згарищах дуже часто знаходяться згорілі пташині гнізда зі слідами яєць, обгорілих равликів, дрібних ссавців, плазунів, а також маленьких зайців які народжуються в березні місяці.
5. При весняному підпалі пошкоджуються дерева, особливо їх коренева шийка – дуже вразливе місце просто над землею. При цьому дерева або згорають, або пошкоджуються так, що залишаються покаліченими назавжди.