Мисливствознавець обґрунтував від чого залежить чисельність фазана на Запоріжжі

Для України фазан є аборигенним птахом, рештки якого знаходили в городищах прадавніх людей. З невстановлених причин він зник в кінці ХІХ ст., але в цей час його ізольована популяція існувала в дельтах Дунаю і Дону. Реакліматизацію фазана на півдні України було розпочато Е. Фальц-Фейном у Асканія – Нова, де у 1887 р. в зоопарку утримувалось 19 особин. Пізніше сюди невеликими партіями завозили кавказького, семиріченського, уссурійського і румунського фазанів, котрі внаслідок схрещування створили особливу форму. В подальшому їх нащадки самостійно розселились, завдяки чому навколо заповідника «Асканія – Нова» виник осередок цього виду.

Вперше для створення диких угруповань фазана із Асканія-Нова стали розселятися у 1948/49 рр.., коли 44 особини інтродукували в низов’я Дніпра (мисливське господарство «Кринкі», Херсонська обл.) і 20 (12♂ ,8♀ ) – на острів Хортиця біля м. Запоріжжя. За два роки їх кількість на острові збільшилась до 100 особин. З цього часу почалась історія розселення фазанів в Запорізькій області. Велика роль в цій роботі належить державному розпліднику «Холодна Гора» (АР Крим), створеному в 1956 р., де за рік було вирощено більш 100 тис. птиці, а також фазанаріями Дніпропетровської, Закарпатської і Київської організації УТМР. Плем’яне поголів’я тут формувалось за рахунок завозу спочатку семиріченського, а потім – мисливського, німецького паркового, румунського і других фазанів. Незважаючи на їх різновид, з часом повсюди став домінувати мисливський фазан.

Особливо багато птиці стало розселятися після 1950 р., завдяки постанові уряду «Про заходи щодо розвитку мисливського господарства України» (1950 р.). Згідно спеціального плану, з розплідника «Холодна гора» на територію області в 1959 р. було завезено 100, в 1970 р. – 330, а в 1971 р. – 600; з Димерського розплідника в 1962 р. – 140, в 1963 р. – 313, 1964 р. – 500, а в 1966 – 400 фазанів. Окрім того, в області було організовано вольєрне розведення цих птахів, в результаті чого в 1961 р. в угіддях було розселено 118, а в 1960 р. – ще 465 особин. У наступні роки розселення фазанів, до якого долучились всі, без виключення, мисливські організації різного підпорядкування стало ще жвавішим. Зараз на території Запорізької області функціонує 5 розплідників: у Бердянську, Пологах, Токмаку, а також у Запорізькому та Мелітопольському районах, які розводять та реалізують різним мисливським організаціям та приватним особам велику кількість птахів. Завдяки цьому, з 1981-2010 рр. в угіддях області було розселено понад 45 тис. фазанів, що сприяло швидкому заселенню ними всіх природних угідь. На цей час фазан зустрічається у всіх адміністративних районах Запорізької області і є об’єктом регулярного полювання.

Аналізуючи динаміку чисельності фазана на території Запорізької області за довгий період , слід констатувати її флуктуюче збільшення, котре відрізнялось значною стрімкістю з 1991-1996 і в 2003 – 2009 рр. Більшість депресій (1986/87, 1996/97, 1990/91, 2002/03 роки) було пов’язане з суворими зимами. В ці роки, незважаючи на інтенсивну підгодівлю, багато птиці загинуло від голоду та впливу хижаків, котрі легко добували ослаблих фазанів.

В районі наших досліджень зимою та ранньою весною 86/87 рр. товщина сніжного покрову складала 23-30 см., що значно ускладнювало харчування цього теплолюбивого птаха. В той же час, в 1990 році, який відрізнявся дуже комфортними погодними умовами, виникло зниження чисельності фазана на 15,7 %. Ні яких біологічних пояснень цьому, крім негативного втручання полювання, браконьєрства і необережного обліку, немає. Але в 1990 р. по офіційним даним, в області було вилучено 2,9%, фактична величина його була в декілька разів більша. Мало місце приховування мисливцями добичі, незаконний відстріл фазанів при полюванні на других тварин і відстріл їх з пневматичної зброї. Останнє зараз особливо розповсюджено в селах, де фазани зимою часто заходять до дворів і годуються з домашніми птахами. Влітку в місцях високої щільності вони охоче навідують городи, де наносять певну шкоду, пошкоджуючи овочі і бахчеві культури. Проконтролювати єгерями такі місця, які по суті не є мисливськими угіддями, досить важко. Крім того, в Україні кожний громадянин може вільно купити пневматичну зброю будь-якої потужності, реєстрація якої непотрібна.

Середній приріст чисельності фазана за 29 років складав 9.0+ 2.87 і лише в 1992 р.- 49.4%. Оскільки це трапилось на наступний рік після незрозумілого зниження, скоріш за все тут мало місце покрашення таксаційних робіт. Жодного разу в області не вдалось зафіксувати приріст фазана на рівні 65-240% у рік, вказаний для Степової південної мисливської зони країни в якості орієнтиру (Настанова з упорядкування…2002). Кореляційний аналіз показав відсутність будь-якої залежності між чисельністю фазана та кількістю щорічного випуску птахів(г = -0.29). Це свідчить про ефективну репродукцію, достатню для забезпечення росту створених в Запорізькій області осередків фазана. В цей же час між величиною вилучення і чисельністю виявлення тісна позитивна залежність, котра досягає високих показників (г=0.92).

В 2010 році було незначне зменшення чисельності фазана, що було зв’язано зі збільшеною загибеллю молодняка в період дощової затяжної весни. Несприятливі кліматичні умови зрушили чисельні сільгоспроботи на пізній термін, що співпало з насиджуванням птахами яєць і появою пташенят. Це також негативно вплинуло на поголів’я фазана. Таким чином в Запорізькій області фазан став звичайним мисливським видом, чисельність якого багато в чому визначається погодними умовами зими, величиною вилучення і сільгоспроботами. В меншій мірі залежить від кількості інтродуційованих птахів.

Головний мисливствознавець ДП «Мелітопольське ЛМГ» В.А. Ніколаєв