На Буковині заклали на інкубацію понад 352 тисячі ікринок струмкової форелі для зариблення карпатських річок

Для відтворення популяції аборигенного карпатського виду рибоводи державного заводу «Лопушно» використали 510 плідників. Заплідненість ікри цього року становила 90%

Фахівці рибоводного форелевого заводу «Лопушно» в селі Лопушна на Чернівеччині, що належить до сфери управління Держрибагентства, провели штучне запліднення ікри струмкової форелі. На подальшу інкубацію в заводських умовах заклали 352 215 запліднених ікринок. Про це повідомляє Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

Для відтворення популяції рибоводи задіяли 510 плідників: 259 самок і 251 самця. «У результаті відбору статевих продуктів отримано 391 349 ікринок загальною вагою 35,61 кг (середня маса однієї ікринки становить 91 мг)», — йдеться в повідомленні.

Цьогорічний показник заплідненості становив 90%. Технологічний відхід незаплідненої ікри склав 10%, або 39 134 ікринки. Решту ікри рибоводи вирощуватимуть у заводських умовах, щоб згодом випустити у водойми вже підрощену молодь.

Буковинський завод — головне джерело молоді струмкової форелі для зариблення українських Карпат. Вирощених тут мальків випускають у річки Чернівецької, Івано-Франківської та Львівської областей, зокрема в Черемош, Прут, Бистрицю Надвірнянську та Стрий. Від закладки ікри на інкубацію до вселення в річки минає понад десять місяців. В одну з останніх кампаній, за даними Держрибагентства, завод випустив у карпатські річки 270 тисяч мальків пструга. Роботи з відтворення фінансуються з державного бюджету.

Струмкова форель, яку в Карпатах називають пстругом, — аборигенний вид гірських потоків. Як пояснюють у Держрибагентстві, вона дуже вибаглива до якості середовища. «Їй потрібна чиста, холодна, насичена киснем проточна вода, адже навіть незначні зміни температури чи замулення дна можуть стати критичними», — зазначають у відомстві. На відміну від океанічних родичів із родини лососевих, струмкова форель усе життя проводить у прісних гірських річках і струмках.

Читайте також: З 1 листопада в Україні заборонено ловити рибу в зимувальних ямах: перелік ям по областях

Саме тому штучне відтворення має для виду особливе значення. У природі пструг нереститься восени, а ікра розвивається під водою всю зиму, тож головною умовою виживання потомства є стабільний холодний температурний режим. «Перші місяці життя у дикій природі — найскладніші, і саме на цьому етапі гине найбільше ікри та мальків», — наголошують у Держрибагентстві. Підрощування молоді на рибзаводі дозволяє захистити рибу в найвразливіший період і випустити у водойми вже зміцнілих особин.

Чутливість струмкової форелі до умов середовища робить її своєрідним індикатором здоров’я карпатських річок. Там, де живе пструг, вода залишається чистою і холодною. Будь-яке втручання в гірські потоки, зокрема забруднення, вирубка лісу вздовж русел, видобуток гравію чи будівництво малих ГЕС, що змінюють температурний режим і насиченість води киснем, швидко позначається на чисельності виду. До цього додається браконьєрство, від якого особливо потерпають нерестові ділянки.

Для захисту форелі в період нересту в карпатських областях діє сезонна заборона на її вилов. За роз’ясненнями Держрибагентства, у водоймах Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей вона триває до 1 березня.

Робота буковинських рибоводів за своєю суттю схожа на те, що роблять мисливські господарства для відтворення дичини: захищають тварин у найвразливіші періоди життя, створюють умови для розмноження й допомагають природі відновити популяції. В обох випадках мета одна: зберегти ресурс для майбутніх поколінь. Але без збереження чистих гірських річок навіть найуспішніше штучне відтворення не дасть результату: молоді форелі після випуску потрібен дім, у якому вона зможе вижити і дати власне потомство.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *