Для відтворення популяції аборигенного карпатського виду рибоводи державного заводу «Лопушно» використали 510 плідників. Заплідненість ікри цього року становила 90%




Фахівці рибоводного форелевого заводу «Лопушно» в селі Лопушна на Чернівеччині, що належить до сфери управління Держрибагентства, провели штучне запліднення ікри струмкової форелі. На подальшу інкубацію в заводських умовах заклали 352 215 запліднених ікринок. Про це повідомляє Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Для відтворення популяції рибоводи задіяли 510 плідників: 259 самок і 251 самця. «У результаті відбору статевих продуктів отримано 391 349 ікринок загальною вагою 35,61 кг (середня маса однієї ікринки становить 91 мг)», — йдеться в повідомленні.
Цьогорічний показник заплідненості становив 90%. Технологічний відхід незаплідненої ікри склав 10%, або 39 134 ікринки. Решту ікри рибоводи вирощуватимуть у заводських умовах, щоб згодом випустити у водойми вже підрощену молодь.
Буковинський завод — головне джерело молоді струмкової форелі для зариблення українських Карпат. Вирощених тут мальків випускають у річки Чернівецької, Івано-Франківської та Львівської областей, зокрема в Черемош, Прут, Бистрицю Надвірнянську та Стрий. Від закладки ікри на інкубацію до вселення в річки минає понад десять місяців. В одну з останніх кампаній, за даними Держрибагентства, завод випустив у карпатські річки 270 тисяч мальків пструга. Роботи з відтворення фінансуються з державного бюджету.
Струмкова форель, яку в Карпатах називають пстругом, — аборигенний вид гірських потоків. Як пояснюють у Держрибагентстві, вона дуже вибаглива до якості середовища. «Їй потрібна чиста, холодна, насичена киснем проточна вода, адже навіть незначні зміни температури чи замулення дна можуть стати критичними», — зазначають у відомстві. На відміну від океанічних родичів із родини лососевих, струмкова форель усе життя проводить у прісних гірських річках і струмках.
Читайте також: З 1 листопада в Україні заборонено ловити рибу в зимувальних ямах: перелік ям по областях
Саме тому штучне відтворення має для виду особливе значення. У природі пструг нереститься восени, а ікра розвивається під водою всю зиму, тож головною умовою виживання потомства є стабільний холодний температурний режим. «Перші місяці життя у дикій природі — найскладніші, і саме на цьому етапі гине найбільше ікри та мальків», — наголошують у Держрибагентстві. Підрощування молоді на рибзаводі дозволяє захистити рибу в найвразливіший період і випустити у водойми вже зміцнілих особин.
Чутливість струмкової форелі до умов середовища робить її своєрідним індикатором здоров’я карпатських річок. Там, де живе пструг, вода залишається чистою і холодною. Будь-яке втручання в гірські потоки, зокрема забруднення, вирубка лісу вздовж русел, видобуток гравію чи будівництво малих ГЕС, що змінюють температурний режим і насиченість води киснем, швидко позначається на чисельності виду. До цього додається браконьєрство, від якого особливо потерпають нерестові ділянки.
Для захисту форелі в період нересту в карпатських областях діє сезонна заборона на її вилов. За роз’ясненнями Держрибагентства, у водоймах Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей вона триває до 1 березня.
Робота буковинських рибоводів за своєю суттю схожа на те, що роблять мисливські господарства для відтворення дичини: захищають тварин у найвразливіші періоди життя, створюють умови для розмноження й допомагають природі відновити популяції. В обох випадках мета одна: зберегти ресурс для майбутніх поколінь. Але без збереження чистих гірських річок навіть найуспішніше штучне відтворення не дасть результату: молоді форелі після випуску потрібен дім, у якому вона зможе вижити і дати власне потомство.
