На Львівщині зростає чисельність мисливської фауни

На Львівщині впродовж декількох років поспіль спостерігається позитивна тенденція зростання чисельності основних видів мисливської фауни. Інформують в Львівському обласному управлінні лісового господарства. За їхніми словами, на території області, не було спалахів заразних інфекційних хвороб, епідемій чи пандемії серед диких тварин.
У лютому завершиться сезон полювання 2015-2016 років. Згідно термінів полювання, регламентованих ЗУ «Про мисливське господарство та полювання», мисливці полюють тільки на окремі хутрові види мисливських звірів. Пише Криниця мисливця з посиланням на начальника відділу-головного мисливствознавця Львівського обласного управління лісового господарства –В.Бурмаса.
Зима цього року видалася теплою, але половина лютого ще попереду і не дивно, якщо ще будуть заметілі у другій половині лютого та березні. За словами пана Бурмаса, погода погодою, а весна наближається. І в цю пору року все оживає з зимового заціпеніння і дає черговий виток, цикл нового життя. Також і звірі та птахи, що перезимували, мігрують, переходять, перелітають на свої споконвічні улюблені місця та готуються одні до шлюбного періоду інші шукають місце в якому виведуть нове потомство.
– Для кожного виду звірів чи птахів є певні місця: в лісі, чи на полі, в чагарниках чи на болоті, – де вони жирують (кормляться, здобувають собі корм) проводять шлюбний період (паруються, токують, воркують…). Місця стацій – де вони перебувають негоду, шляхи міграцій (коридори) якими вони переміщуються в залежності від пори року (сезону), переходи, стежки якими вони залюбки переходять з місця на місце протягом доби, місця ночівлі де залягають на ніч, а також місця виведення молодняку. Ґіперболізуючи можна вважати, що у братів наших менших, майже як у людей, є свої їдальні, спальні, місця розваг, шляхи переміщення тощо. Відпочиваючи на лоні природи, людина, чи група людей милується краєвидами і не відає, що є гостем у домівці в якій проживають звірі. Потривоживши лісових мешканців, людина підсвідомо примушує їх покидати насиджені місця. У наш час стало модним відпочивати на лоні природи, і все більше людей захоплюються таким відпочинком, витісняє представників фауни, інколи навіть за межі їхнього ареалу. Такий прес людської діяльності на навколишнє середовище має своє наукове визначення і називається антропогенний чинник довкілля. Тому дуже важливим на сьогодні є період проведення відпочинку, культура тих, хто відпочиває, їхнє ставлення до довкілля, – зазначає головний мисливствознавець .
Для того, щоб звірі не покидали насиджених місць, мисливці займаються біотехнією. Мисливствознавці достеменно знають, якщо для звірів не буде корму, не буде захисту просто не буде спокою, то не тільки людина, а й тварина не буде триматися такої місцини. Тому саме цей період року, підкреслює службовець, є чи не найвагоміший у мисливському господарстві для збереження та відтворення фауни. І мало хто з так званих природолюбів, чи природоохоронців правдиво дбає про фауну, чи істинно вболіває за неї, прошу вибачення у справжніх професіоналів та аматорів, які дійсно за покликанням займаються улюбленою справою дбаючи про місця охорони відтворення та збереження фауни. Треба також сказати, що не всі мисливці переймаються охороною та підгодівлею звірини, щоб бодай жменьку зерна висипати для птахів, а не те, щоб піти в угіддя викласти корм та сіль, яка так необхідна звірам особливо весною. Але хто, як не справжні мисливці, штатні працівники та єгерська служба виконує усю біотехнію в мисливських угіддях. Вони ще з весни заготовляли корми для підгодівлі звірів у осіннє-зимовий період. Протягом року, у вихідні та святкові дні, пильнували та оберігали мисливські угіддя, слідкували за звіриною та піклувалися про неї, щоб з настанням сезону полювання побачити результати своєї роботи, цей виплеканий плід, який крім цього всього, цілодобово охоронявся від зазіхань браконьєрів.
– У нашій області мисливські колективи заготовили достатню кількість різноманітних кормів і мають чим підгодовувати звірів на підгодовувальних біотехнічних майданчиках, є чим заповнювати годівниці та солонці, при цьому потрібно врахувати потужну природну кормову бузу наших лісів, – каже начальник відділу та сподівається, що звірі та птахи нашої області успішно перезимують цього року і очікуємо нового приплоду та зростання їхньої чисельності.
Цього місяця, всі мисливські господарства проводять облік мисливських звірів та птахів у наданих в користування мисливських угіддях, проектують ліміти, та обсяги добування основних мисливських видів звірів. Всі ці облікові документи та проекти лімітів будуть опрацьовані спеціалістами управління, зведені у єдиний проект лімітів області, належним чином погоджені і скеровані до Держлісагентства України, яке опрацює їх та подасть на затвердження згідно чинного законодавства нові ліміти на новий сезон полювання.