Із 31.10.2023 на території Миколаївської області планується проведення осінньої кампанії пероральної імунізації м’ясоїдних тварин проти сказу шляхом наземного розподілу принад з вакциною. Про повідомляє Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області.
Розкладання принад з вакциною повинно бути рівномірне на всій визначеній території із розрахунку 25 доз на км², що визначається при плануванні кампанії з пероральної вакцинації диких м’ясоїдних тварин проти сказу із врахуванням всіх можливих чинників (епізоотична ситуація, щільність лисиці, ландшафт, природні бар’єри, рівень урбанізації тощо).
Приманка з вакциною розповсюджується шляхом наземного розподілу принад з вакциною на узліссях, узбіччі доріг, річок, сільськогосподарських угідь. Свіжозораним полям, а також місцям, де проводяться польові роботи, менше приділяють уваги. На таких ділянках, розкладання принад з вакциною допустимо проводити по периметру. В лісах принади розкладаються також на перехрестях доріг на території вирубок.
Розповсюдження вручну – це система, якій віддається перевага в приміських зонах, де не можливо в повній мірі застосувати повітряне розповсюдження принад з вакциною.
Приманка безпечна для людей і тварин, має вигляд невеликих брикетів розміром 3 см на 5 см із запахом м’ясо-кісткового борошна. У середині приманки знаходиться капсула з вакциною проти сказу. Для імунізації використовується високоімунна антирабічна вакцина Орісвак, виробник ТОВ «Укрветпромпостач» (м. Бровари).
Дані заходи забезпечать створення стійкого імунітету у диких тварин, котрі є основними розповсюджувачами збудника сказу та значно покращать епізоотичну ситуацію в регіоні.
Прохання до мешканців області з порозумінням відноситись до даного заходу та при виявленні приманок — не брати їх руками, не переносити та не руйнувати.
Сказ – особливо небезпечна гостра вірусна хвороба тварин і людини, яка характеризується ознаками поліенцефаломієліту, паралічами і абсолютною смертністю. Відповідно до оцінки Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), сказ входить у п’ятірку найбільш небезпечних зооантропонозів, що завдають величезні соціально-економічні збитки.