Негативні та позитивні тенденції: у мисливських господарствах Чернігівщини завершили облік диких тварин

На Чернігівщині значно поменшає дикого кабана
Негативну тенденцію, що може призвести до зникнення в недалекому майбутньому цього виду тварин, пов’язують з африканською чумою та урядовим рішенням про його повну депопуляцію. Аби з’ясувати точну кількість лісової живності в мисливських господарствах краю, завершили зимовий облік диких тварин. Останні кілька років представників фауни рахують дідівськими методами, вручну, – по слідах і візуально. В багатьох мисливських угіддях поменшало кабана. Натомість додалося зайців. У зв’язку з 25-річним мораторієм, що забороняє полювання на лосів, мисливствознавці прогнозують у наступному році значний приріст цього виду родини оленевих.
Стільки пушного звіра давно не бачили
Поблизу полів і лісових просік вишиковуються загоничі. В кожному прогоні по 10-12 чоловік. Завдання мисливців – криками виганяти звіра на заздалегідь розставлених у правильному порядку людей по той бік прогону, котрі й здійснюють підрахунок живності. Цей метод підрахунку тварин мисливці називають дідівським, оскільки тварин рахують візуально і по слідах. За допомогою цивільної авіації диких звірів на Чернігівщині рахують поодинокі мисливські господарства. Через дорожнечу цього способу користувачі мисливських угідь мусили від нього відмовитися. Втім, це не заважає їм рахувати, хоча і на око, приблизну кількість дикої живності.
«Звір прикріплений до годівниць або ж до полів, де колись була кукурудза, – пояснює єгер Козелецького відділення Українського товариства мисливців і рибалок Ігор Численко. – Тварини в глибину лісу не йдуть, а тримаються полів, чим полегшують нам роботу з їх підрахунку».
Серед завдань єгеря – не лише охорона звіра, але і догляд за ним. Ігор Численко – один із тих, хто підгодовує диких тварин і водночас наглядає за станом гідротехнічних споруд. Тож кому, як не йому, краще знати, де і коли ліпше шукати дичину.
За словами голови Козелецького відділення УТМР Сергія Жабинця, мисливські угіддя очолюваного ним відділення нараховують 70,5 тисяч гектарів. Угіддя поділені на сім обходів, кожен із яких розміром приблизно 10 тисяч гектарів.
«У нас є все: косуля, кабан, лось, заєць, лисиця, – хвалиться голова Козелецького УТМР. – Проте основний напрямок, за яким ми працюємо, пушна та перната дичина».
Право добувати дику козу з 20 первинних організацій відділення отримують ті, члени яких беруть найбільшу трудову участь у догляді за мисливськими угіддями. Тобто ті, хто підготовлює кормушки, заготовляє корми, підгодовує тварин тощо. Полювати дозволено тільки тим, хто має на руках ліцензію.
За словами Сергія Жабинця, на майже 600 членів його відділення торік видали всього 15 ліцензій на косулю.
«Косулі з кожним роком більшає, – говорить Сергій Іванович. – Прогнозуємо, що в цьому році поголів’я дикої кози у нас зросте на чверть. Цьому сприяють хороша кормова база і м’які зими. Для косулі м’які зими – це головне».
Тішаться мисливці і приросту зайців. Для пушного напрямку мисливських господарств наявність достатньої кількості зайця є важливим фактором прибутковості.
«У минулому році ми нарахували 387 зайців, – каже Сергій Жабинець. – За цьогорічними підрахунками їх кількість збільшилася до 1397 особин».
Мисливствознавці зізнаються: такого полювання на пушного звіра вони не бачили останні десять років. Збільшенню кількості зайців сприяла проведена робота з депопуляції лисиці. Не менш важливим фактором є і правильна господарська діяльність людини. Адже після того, як місцеві мешканці перестали спалювати суху траву на полях, зайченята перестали гинути.
Кабан зникає, а лося побільшає
А от ситуація з диким кабаном доведена до критичної. Через африканську чуму, спалахи якої періодично фіксують на Чернігівщині, крайніми зробили диких свиней. Урядовці зобов’язали мисливські товариства провести повну депопуляцію (тобто відстріл і знищення) цього виду дичини.
«Якщо раніше в наших угіддях ми нараховували 70-80 особин диких свиней, то нині не набереться і десятка, – з сумом констатує голова Козелецького УТМР. – Але навіть при африканській чумі свиней існує допустима норма присутності цих тварин. Так, поголів’я не повинно перевищувати 0,5 голови на одну тисячу гектарів. Виходячи з розміру наших мисливських угідь, допустима норма наявності дикої свині для нас складає 35 голів. Їх немає. Швидше за все, вибила чума».
За словами представників Українського товариства мисливців і рибалок, завантаження їхніх мисливських угідь завжди стовідсоткове. Порівняно з приватними господарствами, ліцензії на полювання в УТМР в рази дешевші, відтак і доступніші для любителів полювання.
Рахувати звіра взимку – робота не з легких. Ми самі в цьому остаточно переконалися, коли єгерська «Нива» раптово застрягла у снігах поблизу села Савинка. І якби не допомога місцевого фермера Анатолія Ярка, котрий люб’язно погодився витягнути єгерський позашляховик трактором, то невідомо, скільки б ще мисливці просиділи в снігах Козелеччини.
Зрештою, все закінчилося благополучно. Задоволеними залишилися і користувачі мисливських угідь, і уповноважені представники контролюючих органів.
За словами головного спеціаліста відділу мисливського господарства Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимира Бабича, поки що зарано говорити про остаточну цифру облікованих тварин. Одначе мисливствознавці відзначають приріст багатьох їхніх видів.
«Під час минулорічного зимового обліку в мисливських господарствах Чернігівщини нарахували: 595 особин благородного оленя, 45 голів плямистого оленя, 10 тисяч 283 особини косулі, більше 46 тисяч зайців, 600 білок, 2600 куниць, 19 тисяч 300 куріпок і 15 особин рисі, – звітує Володимир Бабич. – Нарахували і 668 голів дикого кабана, однак ми прогнозуємо, що в цьому році кількість свиней зменшиться в рази».
А от кількість лосів прогнозовано зросте. Під час минулорічного обліку цих найбільших представників виду оленевих на Чернігівщині нарахували 1124 голів. Із введенням 25-річного мораторію на відстріл лосів та анонсованим відновленням наглядових функцій Державної екологічної інспекції цей вид дикої фауни може стати панівним. Екологи також плекають надію на відновлення популяції, адже головного хижака – людину – позбавили можливості вбивати.
Віталій НАЗАРЕНКО, Миколи Тищенка (фото), Чернігівське ОУЛМГ