Нова доба хортового полювання в Угорщині
Зсофія Коложі-Кечкеш проживає зі своїм чоловіком у селищі Чорваш медьє Бекеш. Разом вони займаються розведенням угорських хортів. Її собаки виграли численні змагання як на батьківщині, так і на міжнародній арені. Зсофія цікавиться цією породою зі студентських років і навіть утримувала хорта в університетському розпліднику. Угорські хорти з її розплідника експортувалися не лише в Європу, але навіть за океан.
Зсофія Коложі-Кечкеш пристрасна мисливиця, проте полює виключно з угорськими хортами. У цій статті, яку опублікувало видання Agro Jager News вона ділиться своїм баченням розвитку хортового мисливства.
Зсофія Коложі-Кечкеш: Шанувальники хортового полювання так довго чекали на легалізацію цього виду мисливства в Угорщині. Адже тепер їхні улюблені собаки нарешті зможуть робити те, заради чого їх виводили століттями. Коли в 2015 році було внесено поправки до Закону про полювання та охорону дикої природи 1996 року, це викликало величезну радість серед громадськості.
Але хто міг подумати, що доведеться чекати ще сім років на остаточне усунення всіх бюрократичних бар’єрів? Фактично за цей час виросло і відійшло ціле покоління хортів…
Але не будемо згадувати минулі злети й падіння. Потрібно радіти сьогоденню, адже наші угорські хорти нарешті вийшли на світло і ми з гордістю можемо заявити: ось ми тут, йдемо вперед непростим шляхом!
Щоб стати хортярем мисливцю потрібно не лише скласти загальний іспит, а й пройти додаткову кваліфікацію – здати іспит хортяра. Звісно, обов’язковою умовою є наявність мисливського квитка. Крім того, хорти мають підтвердити полювальну придатність, як і будь-які інші мисливські собаки, на спеціальних випробуваннях.
Згідно з чинним законодавством, полювати з хортами дозволяється на зайців, лисиць та шакалів. Правда, сезон полювання на зайців не надто тривалий. До того ж, у жовтні останніх років стоїть досить тепла погода, що ускладнює використання хортів. Тож можливостей для хортярів вкрай обмаль.
Для читачів, які ніколи не бачили хортів на полюванні, я коротко опишу цей захопливий процес. Сподіваюся, це дозволить уявити всі пригоди та хвилювання хортового полювання.
Єгері та хортярі вишиковуються в лінію і просуваються вперед неспішним кроком. Коли заєць раптом вистрибує, найближча до нього пара собак відразу кидається навздогін. Решта учасників зупиняються і чекають, доки цих собак не буде повернуто на повідки. Лише тоді полювання триває далі.
Навіть незнайомі між собою хорти чудово узгоджують дії під час погоні, передаючи один одному ініціативу у наздоганянні зайця. Той же намагається всілякими трюками викрутитися від переслідування. Якщо йому вдається сховатися від погляду хортів, він рятується. У такому разі цього дня більше жодна шерстинка не постраждає на ньому.
Після закінчення погоні хорти повертаються до господарів. І приблизно після години відпочинку їх можна знову використати, якщо собака готова до нового випробовування. Завжди хортяр сам вирішує, чи витримає його пес ще один забіг, чи вже досить на сьогодні. Немає жодної ганьби в тому, аби на цьому зупинитися. І в наступний раз хорт знову зможе продемонструвати свої таланти.