Ні для кого не таємниця, що в Казахстані полювання втратило своє промислове значення. Ця тенденція спостерігається у всьому світі і пов’язана, передусім, з тим, що людство вирішило проблему дефіциту продуктів харчування і навчилося вирощувати хутрових тварин в неволі. Іншою причиною є виснаження тваринних ресурсів через антропогенний вплив. Намагаючись вирішити свої проблеми, ми багаторазово зменшили і погіршили середовище існування диких тварин. Основні фактори цього процесу включають в себе скотарство, видобуток корисних копалин, розвиток інфраструктури. Багато популяцій, перебуваючи в депресії, також стали жертвами масштабного браконьєрства.
В 2005-2006 роках в Казахстані розпочалася реформа Мисливського господарства, у результаті якої держава дозволила призначати території приватним і громадським організаціям для ведення мисливського господарства, здійснювати охоронні та біотехнічні заходи, а також реалізовувати ліцензії на добуток вищезазначених видів тварин. Ця модель управління тваринними ресурсами широко поширена у світі і є базовою для багатьох країн Європи. Суть її проста: мисливці фактично самі фінансують природоохоронні заходи, сплачуючи ліцензії на полювання. Існують і інші моделі управління тваринними ресурсами, наприклад, в США всю охорону здійснює державна служба рейнджерів за кошти, одержані від спеціального податку в розмірі 11% від всіх підприємств, що виробляють товари та послуги, пов’язані з полюванням та риболовлею.
На сьогодні платоспроможний попит казахських мисливців невеликий, так само як і обсяг виділеного мисливського ліміту. У бюджеті господарюючого суб’єкта виникає від’ємний баланс та дефіцит коштів. Мисливські господарства не можуть покрити витрати, пов’язані з утриманням лісників, витрати на біотехнічні заходи і інфраструктуру. Загалом, така тенденція спостерігається не лише в нашій країні, аналогічні проблеми є в багатьох регіонах світу. Проте відомо, що в багатьох країнах прибутковими є мисливські господарства, а інколи навіть дуже прибутковими! І є для цього пояснення.
Спершу давайте надамо визначення різним видам полювання:
ПРОМИСЛОВЕ – промислове, де головним критерієм є не процес, а результат – м’ясо, шкіра або інші продукти (частини тіла) тварин, які збираються у великих кількостях.
ЛЮБИТЕЛЬСЬКЕ – спортивне, де крім м’яса дичини (рідше інших продуктів), мисливець отримує задоволення від процесу полювання
СПІЛКУВАННЯ З ДИКОЮ ПРИРОДОЮ, ТУРИСТИЧНІ ПОДОРОЖІ. Таке полювання характеризується відразу пошуком дичини з метою добутку та подальшого використання м’яса тварини.
ТРОФЕЙНЕ ПОЛЮВАННЯ. Трофейне полювання – це нове для нас поняття, це полювання на тварин, які мають особливі “трофейні” якості, зазвичай мова йде про копитних тварин, роги яких є величезними трофеями. На Заході в США і Європі мисливствознавці та прогресивні мисливці ввели термін “трофейне полювання” з метою залучення додаткових коштів до мисливського господарства і розробили цілу систему градацій, нагород і звань для мисливців, які вирішили взяти участь у цьому змаганні. Вартість такого полювання може бути в десятки іноді сотні разів вищою, ніж вартість любительського полювання на ті ж види тварин.
Трофейні мисливці многократно переплачують, таким чином, фінансуючи мисливство. Такі полювання називаються “консервейшен хант”.
Трофейне полювання – це вибіркове здобування дичини, класифікованої як мисливські тварини, які мають унікальні ознаки (для справки, це можуть бути: форма і розмір рогів, черепів, зубів, шкіри або інших похідних) тварини. Основною мотивацією мисливців є пошук найбільш видатних тварин з певної групи, які мають ці унікальні ознаки.
Загалом сьогодні в світі рентабельні, передусім, мисливські господарства, які проводять трофейне та любительське полювання одночасно.
Проте не всі території мають тварин, на яких можна проводити трофейне полювання. Що робити таким господарствам?
Міжнародний досвід показує, що створення колективних-громадських мисливських господарств, де члени спільноти спільно фінансують необхідний дефіцит бюджету своїми членськими внесками та спонсорською допомогою, може бути вирішенням цієї проблеми. Ця модель побудована на рівноправності членів та солідарній діяльності. Безсумнівно, більшості господарств в Казахстані призначено стати частиною якоїсь спільноти.
Всім, хто зацікавлений в полюванні, важливо розуміти, за що та кому вони платять. Чому важливо розвивати мисливський туризм та трофейне полювання, а також інститут громадських мисливських господарств.
Автор: Kazhym Jumaliyev