Суди не прагнуть карати браконьєрів. Про це повідомляє прес-служба Хмельницького управління лісового та мисливського господарства.
Попрацювавши за кордоном, громадянин Н. повернувся додому відпочити трохи. Йому захотілося дармової дичини. Хоча рушниці нема, зметикував, як обійтися без зброї, тобто поживитися без шуму й пилу. Позичив болгарку в знайомого та, нарізавши металевих плетених канатиків різного діаметру і довжини для облаштування петельних пасток, пішов до лісу, що розташовується неподалік села Бахматівці Хмельницього району, в якому проживає. Розставив браконьєрське знаряддя на стежках, прокладених звірями до годівниць. Петлі меншого діаметра – на зайчика й лисичку, а більшого – на дикого кабана й козулю.
І ось 8 березня 2019 року після чергового обходу встановлених петель, хапуга аж сторопів: попався здоровенний сікач. Самому не справитися, та ще й, як на зло, автомобіль в болоті застряг. Тож довелося просити допомоги в знайомих односельців. Все б склалося добре, але налучилися працівники державної лісової охорони. Злодюжка дременув, мов той заєць, кинувши частину здобичі. Вона, мабуть призначалася для помічників.
Тут можна поставити крапку, назвати ім’я порушника, матеріали передати в правоохоронні органи. Але ж не все так просто. Браконьєр втік. За чинним законодавством факт порушення необхідно зафіксувати протоколом, який складається тільки в присутності порушника. Працівники поліції, які були викликані по факту незаконного добування кабана, не мають права навіть зайти на подвір’я винуватця без його дозволу, не то щоб вилучити незаконно добуту дичину та інші речові докази з обійстя (саме там була частина здобичі). Санкції на обшук у вихідний день, та ще й у справі про адміністративне правопорушення взагалі неможливо отримати. Автомобіль, на бампері якого була кабаняча кров (вибачте, речовина, схожа на кров, бо експертиза в рамках адміністративного провадження робитися не буде) також чіпати не можна, адже немає ознак кримінального злочину.
Все ж віриться, що спільними зусиллями лісової охорони та поліції буде складено відповідний протокол за частиною 2 статті 85 Кодексу України про адміністративне правопорушення і направлено його в суд для притягнення порушника до відповідальності.
А чи притягнуть? Чому виникає сумнів? А тому, що наші суди непередбачувані. Пошлемося на інший приклад. Вже більше року в Хмельницькому міськрайонному суді перебуває на розгляді справа про адміністративне правопорушення за фактом незаконного відстрілу козулі на території мисливських угідь ДП “Хмельницьке ЛМГ». Частиною другою статті 38 Кодексу України про адміністративне правопорушення визначено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш, як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. Однак рішення в справі досі немає.
Наступний факт. Одинадцятого лютого 2018 року, коли мисливський сезон вже завершився, єгерська охорона ДП “Хмельницьке ЛМГ” зафіксувала епізод незаконного полювання на території мисливських угідь підприємства. Порушники втекли, але в лісі залишилися дві мисливські собаки породи лайка. Через декілька годин налучився власник собак – громадянин Ч., мешканець Хмельницького, мисливець, якого затримали під час їх відлову. п
Статтею 12 Закону України “Про мисливське господарство та полювання” визначено, що до полювання прирівнюється: – перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірями і птахами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня); – перебування осіб на дорогах загального користування з
продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю. Отже, громадянин Ч. допустив в мисливські угіддя собак без нагляду (згідно з протоколом), а за фактом проводив незаконне полювання в заборонені для полювання строки. Частина 1 статті 85 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає: порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування – тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від шести до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Постановою в справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 85 Кодексу України про адміністративне правопорушення було накладене стягнення у вигляді штрафу 1020 гривень. Однак Хмельницький міськрайонний суд вирішив по-своєму: постанову про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 гривень скасував за наступної мотивації:
1. Знаходження на території мисливських угідь ДП “Хмельницьке ЛМГ» з мисливськими собаками не є адміністративно-карним діянням.
2. Окрім постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та протоколу про адміністративне правопорушення, суду не надано інших належних та допустимих доказів, які вказували на доведеність його вини в цьому.
…Представники судових органів свідомо звільняють порушників правил полювання від відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення правил використання об’єктів тваринного світу, зокрема порушень правил полювання, зводячи нанівець роботу користувачів мисливських угідь з їх охорони та заходи, спрямовані на збільшення чисельності звірів.
Тільки за 2018 рік ДП “Хмельницьке лісомисливське господарство» на охорону та відтворення тварин витратило майже 100 тисяч гривень. Це без урахування витрати на заробітну плату працівників, які виконують цю роботу.
І суть навіть не втому, що держава не отримує копійчаних надходжень у вигляді штрафів за порушення правил полювання, а в тому, що виявлені з великим трудом та матеріальними затратами порушники залишаються не покараними, а браконьєрство набирає ще більшого масштабу з використанням приладів нічного бачення, тепловізорів, квадрокоптерів і сучасної зброї. За такої ситуації важко добитися збільшення чисельності звірів в угіддях.