Руслан Стрілець: Об’єкти природно-заповідного фонду збільшили свої доходи в 7 разів

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець повідомив на своїй сторінці у Facebook про рекордне зростання власних надходжень національних парків України у 2023 році. За його словами, завдяки наданню якісних послуг та самостійному виробництву об’єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ) збільшили свої доходи в 7 разів.

На перший погляд, цифра вражає. Але без детальної інформації про структуру та динаміку цих надходжень важко об’єктивно оцінити реальний масштаб фінансових успіхів нацпарків.

По-перше, виникає питання, з чим саме порівнюється показник зростання надходжень. Якщо за базу взято “ковідний” 2020 рік, коли відвідуваність парків суттєво впала через карантинні обмеження, то семиразове збільшення не виглядає таким вже вражаючим. Для об’єктивності варто було б порівняти торішні надходження з докризовим 2019 роком. Крім того, не слід забувати, що у 2022 році Україна зазнала повномасштабного російського вторгнення, яке не могло не позначитись на роботі установ ПЗФ. Тож цілком ймовірно, що за точку відліку Міндовкілля взяло саме цей важкий період.

Читайте також: Інвазійні види: нові правила гри від Міндовкілля

Перелік платних послуг, які можуть надавати установи ПЗФ, затверджений постановою Кабміну від 28.12.2000 р. №1913 (в редакції від 28.12.2020). Він включає досить різноманітні джерела доходів:

• рекреаційні послуги (екскурсії, відпочинок, рибальство, прогулянки на конях/човнах тощо);
• фото-, відеопослуги та продаж відповідної продукції;
• транспортні послуги та користування автостоянками, причалами;
• послуги розміщення і харчування;
• рекламно-видавничу діяльність;
• реалізацію тварин, рослин, деревини, сувенірів, продукції підсобних господарств;
• оренду транспорту, обладнання, майна парків;
• проведення масових заходів;
• розміщення тимчасових торговельних точок тощо.

На територіях природних і біосферних заповідників, заповідних зон нацпарків, ботсадів, дендропарків встановлені обмеження на частину з цих видів діяльності (рибальство, збирання рослин/грибів, продаж деревини, с/г продукції тощо).

Однак цілком можливо, що левову частку власних надходжень установ ПЗФ забезпечують не стільки рекреаційні послуги, скільки комерційна діяльність – реалізація деревини, послуги розміщення і харчування, оренда майна. Адже потенціал зростання доходів від цих напрямків значно вищий, ніж від продажу квитків чи екскурсій.

У березні цього року Кабмін вніс зміни до постанови №1913, дозволивши установам ПЗФ спрямовувати до 50% власних надходжень на преміювання працівників залежно від їхнього внеску в організацію платних послуг. Це нововведення може додатково стимулювати колективи нацпарків нарощувати доходи.

Читайте також: Міндовкілля погодило проєкт стратегії розвитку мисливського господарства

Але тут криється й певна загроза. Бажання персоналу збільшити премії за рахунок залучення більшої кількості відвідувачів, розширення рекреаційних зон чи посилення використання природних ресурсів парку може зашкодити крихким екосистемам, що потребують дбайливої охорони. Тому важливо, щоб у гонитві за надходженнями не нівелювалась головна місія установ ПЗФ – збереження довкілля.

У дописі міністра, на жаль, бракує конкретики: не розкрито абсолютні цифри надходжень, їх структуру за видами послуг і за категоріями установ ПЗФ (нацпарки, заповідники, заказники тощо). Без цих даних важко зробити предметні висновки.

Отже, повідомлення про семиразове зростання власних надходжень установ ПЗФ породжує більше запитань, ніж дає відповідей. Щоб суспільство могло зробити зважені висновки про справжні масштаби, причини і наслідки фінансових досягнень нацпарків, Міндовкілля має оприлюднити більш докладну інформацію. Сподіваємося, це буде зроблено найближчим часом.