Стадність у козуль – дослідження в регіоні Українського Розточчя

У ході дослідження С.М. Стельмаха виявлено, що козулі в регіоні Українського Розточчя проявляють схильність до утворення великих стад узимку. Це пов’язано з адаптацією до несприятливих умов.

Дослідження С.М. Стельмаха опубліковано у науковому віснику Українського державного лісотехнічного університету (Стельмах С.М. Стадність у козуль (Capreolus capreolus L.) Розточчя // Науковий вісник. – 2005. – Вип. 15.2. – С. 35-38).

Зокрема, середня кількість особин у змішаних групах козуль (самці, самки та молодняк) у листопаді-грудні становить 4,13, у жовтні – 3,83, а навесні, у березні-квітні, показник стадності знижується до 2,5-3 особин.

Максимальна стадність спостерігається у другій половині зими (4,59 особини). Саме в цей період козулі об’єднуються у великі групи по 9-17 особин. Це пов’язано із погіршенням умов існування через велику глибину снігового покриву.

Таким чином, утворення великих стад козуль є адаптивною реакцією на несприятливі зимові умови. В інші сезони козулі Розточчя тримаються невеликими сімейними групами або поодинці.