ЗМІСТ
Мисливська спільнота обговорює фінальну версію документу, що має кардинально змінити галузь
Судячи з активного обговорення в соціальних мережах, проведена 2 травня в Державному агентстві лісових ресурсів України експертна зустріч щодо Стратегії розвитку мисливського господарства України до 2035 року викликала чималий резонанс серед представників мисливської спільноти. Документ, що вже перебуває на розгляді в Кабінеті Міністрів України, викликав як схвалення, так і низку зауважень.
Чому Стратегія на часі?
Як зазначив у своєму дописі в Facebook голова Держлісагентства Віктор Смаль, сьогодні мисливська галузь України зіштовхується з низкою системних викликів: “застаріле законодавство, руйнівні наслідки війни для екосистем, зростання захворюваності серед диких тварин, низький рівень контролю та високий рівень браконьєрства.” На думку очільника відомства, без чітко визначеної стратегії галузь не матиме змоги ані відновитися, ані розвиватися відповідно до європейських стандартів.
За його словами, ухвалення Стратегії розвитку мисливського господарства України до 2035 року має стати важливим кроком реформування мисливської галузі та фундаментом для системного перезавантаження.
Довгий шлях до Стратегії
Президент Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь (ВАМКМУ) Віктор Червоний у своєму коментарі, який публікує Всеукраїнська асоціація мисливців, розповів про тривалий і складний шлях створення документу.
“Ще в грудні 2019 року на Комітеті з питань екологічної політики та природокористування Верховна Рада України, я презентував проєкт Концепції розвитку мисливського господарства, який мав би погодити Уряд. Але тодішнє керівництво Міндовкілля безпідставно заблокувало документ”, – зазначив Віктор Червоний.
За його словами, лише у 2023 році вдалося повернутися до цієї ініціативи. В основу нового проєкту Стратегії була покладена Концепція ВАМКМУ, документ отримав високу оцінку Європейської федерації мисливських та природоохоронних асоціацій (FACE).
Зооактивісти ігнорують діалог
Цікавим моментом, на який звертають увагу представники мисливських організацій, є постійна відсутність зооактивістів на фахових обговореннях. Як зазначає Всеукраїнська асоціація мисливців у своєму дописі, активісти були запрошені на захід, але “черговий раз проігнорували його”.
“Вони впродовж усього часу роботи фахівців над цією Стратегією негативно ставились до неї, обливали брудом, називали ‘стратегією знищення тварин’… Але свої маніпулятивні аргументи та негативну позицію щодо мисливства та Стратегії розвитку мисливського господарства, активісти, чомусь, здатні висловлювати лише у соцмережах”, – йдеться в дописі.
Сучасний стан мисливської галузі
Згідно з проєктом Стратегії, мисливське господарство в Україні ведеться на площі 38,8 млн га, у тому числі лісових угідь – 8 млн га, польових угідь – 29 млн га, водно-болотних угідь – 1,8 млн га.
За розподілом 24,3 млн га (63%) надано в користування організаціям Українського товариства мисливців та рибалок (УТМР), 4,0 млн га (10%) – підприємствам, що належать до сфери управління Держлісагентства, 10,5 млн га (27%) – користувачам іншої форми власності. Загалом мисливським господарством займається майже 1100 юридичних осіб, в Україні зареєстровано близько 750 тисяч мисливців.
Що передбачає Стратегія?
Як зазначає Віктор Смаль, ця Стратегія має забезпечити:
- Єдину рамку дій для всіх учасників галузі
- Шлях до євроінтеграції мисливського сектору
- Прозорість та ефективний контроль через цифрові інструменти
- Сприятливі умови для інвестицій та створення робочих місць
- Підвищення культури та відповідальності серед мисливців
- Збереження та відновлення дикої природи
- Підтримку науки, освіти, культури та громадського залучення
Особливу увагу в Стратегії приділено створенню єдиного, прозорого та ефективного механізму обліку чисельності мисливських тварин. “Наразі чинні методики — застарілі, а нормативні вимоги — нечіткі”, — зазначає голова Держлісагентства.
Згідно з проєктом документу, реалізація Стратегії здійснюватиметься трьома етапами: перший етап – 2025-2027 роки, другий етап – 2028-2033 роки, третій етап – 2034-2035 роки.
Стратегія викликає запитання
Незважаючи на загальну підтримку, деякі положення Стратегії викликають критику з боку мисливської спільноти. Віктор Червоний зазначає, що “в процесі подальшого погодження документу різними міністерствами та відомствами, зі Стратегії зникла частина важливих інструментів, які мали б сприяти розвитку мисливського господарства. Зокрема – мисливський фонд, без якого розвивати галузь – неможливо.”
Втім, його позиція залишається незмінною: “Фінальна версія Стратегії все ж таки заслуговує на увагу і краще мати недосконалий документ, ніж не мати його взагалі”.
Микола Скорий, голова президії Всеукраїнської ради УТМР, теж висловив низку зауважень до документу: “Зі Стратегії зникли важливі для галузі речі, на кшталт, мисливський фонд, тим часом, дещо не зовсім зрозуміле – з’явилось”.
Серед проблемних пунктів він назвав:
- Невизначеність системи оплати за користування мисливськими угіддями
- Нечіткість формулювань щодо “ефективності залучення інвестицій в галузь”
- Питання відповідальності користувачів угідь за погіршення популяції мисливських тварин
“Це якщо в угіддях поширилась африканська чума і лягло все поголів’я диких свиней, то виходить винен не державний орган, який не погодив ліміти на регулювання кабана, а мисливське господарство, за що його буде і покарано? Чудово! У фермерських господарствах, до речі, під час таких випадків, навпаки, господарство отримує компенсацію від держави”, – зазначив Микола Скорий.
Гостра проблема лімітів
Особливу увагу, як свідчить допис Всеукраїнської мисливської спілки, на зустрічі привернуло питання затвердження лімітів використання мисливських тварин на сезон 2025-2026, що мав розпочатися вже з 1 травня.
“Голова ГС «ВМС» Сергій Андросюк поцікавився у заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Сергія Власенка, коли ж будуть затверджені Ліміти використання мисливських тварин на сезон 2025-2026, що мав розпочатися вже з 1 травня? Та чому Міністерство до цих пір керується Інструкцією щодо затвердження Лімітів від 1999р, положення котрої не дозволяють виконати вимогу законодавства і затвердити Ліміти в передбачений строк?”
За словами спілки, міністерство очікує на пропозиції щодо внесення змін і готове їх розглянути. “Отже, чиновники «працюють», отримують зарплати і премії з бюджету, а розробка змін до законодавства лягає на плечі громадських організацій”, – підсумовує ВМС.
Погляд крізь призму війни
Особливо гостро у контексті обговорення Стратегії постало питання відновлення пошкоджених бойовими діями мисливських угідь.
“Нині в країні йде війна, тисячі членів нашого Товариства, мисливців і рибалок – на фронті, дехто повертається з пораненнями, комісовані, ветерани… У Товаристві заміновано тисячі гектарів угідь та зруйновано атаками рф десятки наших об’єктів на Донбасі, Харківщині, Чернігівщині, Миколаївщині, Запоріжжі… Виникає логічне питання: «За чий рахунок все це буде відновлюватись?»”, – наголосив Микола Скорий.
Позитивні відгуки
Не всі представники мисливської спільноти висловлювали критику. Так, Адріан Прокопенко, голова громадської спілки “Українська рада з ловецтва і збереження тваринного світу”, поширив допис Віктора Смаля із коментарем: “Крок за кроком ідемо впевнено в європейське майбутнє відповідального ловецтва!”
Плани на майбутнє
За підсумками зустрічі, як зазначає Всеукраїнська мисливська спілка, “учасники домовились, що не дивлячись ні на що, громадські організації разом з представниками влади в рамках діяльності робочих груп будуть напрацьовувати нову законодавчу базу, що буде сприяти розвитку мисливської галузі”.
ВАМКМУ, згідно з дописом, вже працює над новим мисливським законопроєктом, який планують найближчим часом представити на розгляд громадськості.
“Але Стратегія і новий мисливський закон мають дійсно допомагати розвитку мисливської галузі України, допомагати мисливцям та користувачам мисливських угідь. Ми сподіваємось, що разом нам все-таки вдасться цього досягнути”, – підсумував Віктор Червоний.