Всім відомо, що на полюванні для добування звіра, застосовуються різні види пристосувань. Але на першому місці серед цих засобів – вогнепальна мисливська зброя. Отже, як ви вже напевно зрозуміли, мова в цій статті піде саме про неї, а точніше – про техніку безпеки в поводженні зі зброєю.
Більшість мисливців розуміють, що сучасна вогнепальна зброя – предмет, здатний вражати цілі на далеких відстанях, а в разі неправильного поводження або елементарної необережності, він може стати причиною фатальних наслідків. Криниця мисливця вже неодноразово писала про нещасні випадки, що сталися на полюванні …
Добре, якщо в результаті пострілу з необережності ніхто не постраждав, але таке, на жаль, трапляється далеко не завжди. Часто жертвами таких інцидентів стають товариші недбайливого мисливця, а також і просто випадкові люди, що опинилися в угіддях. Всіх цих випадковостей можна уникнути, дотримуючись елементарних правил безпечного поводження зі зброєю.
Деякі «бувалі» мисливці можуть посміятися над товаришем, який «демонструє обережність»: переломлює двохстволку частіше, ніж стріляє, та до того ж і носить її в такому вигляді. Але інші, більш розумні його колеги, навпаки, подивляться на нього з розумінням, повагою, та наступного разу знову запросять саме його з собою на полювання.
Що стосується безпеки в поводженні зі зброєю нам необхідно трохи повчитися у наших західних колег.
Мисливці, які брали участь у полюванні в країнах Західної Європи, можуть розповісти, що техніка безпеки та поводження зі зброєю там на першому місці.
Відтак пропонуємо вашій увазі кілька правил, яких неухильно дотримуються всі європейські мисливці при поводженні з вогнепальною зброєю.
Правило № 1
Зі зброєю треба завжди поводитись так, ніби вона заряджена і знята із запобіжника незалежно від запевнень, що вона не заряджена.
У мисливському колективі ми часто можемо спостерігати таку ситуацію: в мисливський колектив потрапляє людина із рідкісною або просто цікавою зброєю. З’являється, людина котра бажає оглянути рушницю зі словами «вона розряджена!» передається тому хто цікавиться, а потім і далі, з рук в руки. У той же час ніхто з мисливців не намагається перевірити, чи є куля в патроннику, повіривши власнику і не бажаючи образити його недовірою. Проте, досвід багатьох років доводить, що більшість нещасних випадків відбувається саме з нібито «незарядженою» зброєю.
Звідси і висновок, що, взявши в руки чужу зброю, слід насамперед перевірити, заряджена вона чи ні, відкривши затвор, або переламавши її, якщо мова йде про гладкоствольну або іншу переломному зброю. Якщо ви маєте справу з багатозарядною зброєю, недостатньо оглянути магазин. Слід неодмінно оглянути патронник. Не треба байдуже ставитись до несправності викидача, в результаті якої патрон міг залишитися в патроннику. На жаль, деякі мисливці недостатньо ретельно стежать за технічним станом своєї рушниці, в результаті чого можуть постраждати інші.
Особливо ретельно слід дотримуватися правил безпечного поводження зі зброєю на колективних полюваннях. Аж до того моменту, як стрілець займає своє місце на номері, зброя повинна знаходитися в безпечному положенні, тобто двохстволка має бути зламана, а затвор гвинтівки відкритий.
Це буде знаком ввічливості. Вашим товаришам не доведеться замислюватися, чи заряджена і чи безпечна ваша зброя. Не дарма і на будь-якому стрілецькому стенді встановлюються жорсткі правила, які проголошують, що спортсмен повинен рухатись по майданчику тільки з переламаною рушницею, а заряджати і закривати її може, лише зайнявши позицію для стрільби. Все це виведено досвідом, і ніяка обережність не є зайвою. Не варто сумніватися, чи треба нагадати товаришеві, що він забув розрядити рушницю, коли ви зібралися біля багаття після вдалого полювання. Будь-який розумний мисливець не вважатиме це образою, адже всі ми час від часу щось забуваємо.
Правило № 2
Рушницю потрібно переносити так, щоб стволи були спрямовані в безпечну зону.
При визначенні такої зони необхідно розуміти куди потрапить куля в разі непередбаченого пострілу. Треба розуміти, що куля, випущена з сучасної нарізної зброї, небезпечна на дистанції до 5 кілометрів, тому найкращим рішенням буде тримати гвинтівку так, щоб ствол дивився в сторону землі. У випадку з гладкостволкою, де швидкість снаряду, випущеною з неї, набагато нижча, стволи при необхідності можна спрямувати в небо, але ні в якому разі не горизонтально.
Правило № 3
Ніколи не направляйте вашу зброю на людей!
Для більшості мисливців і стрільців – це аксіома, і вони навіть не подумають про те, щоб це зробити. Проте, ніхто з нас не застрахований від несподіванок і випадковостей. Так, вас може відвернути товариш, і ви, розвертаючись, можете мимоволі направити в його бік стволи рушниці. Також, слідуючи за провідником або іншим мисливцем, ви, втомившись від переходу, можете не звернути увагу на те, куди направлена ваша зброя. А в цей час погон може зрадницьки ковзати по вашому плечу, і зброя, всупереч вашій волі, виявиться спрямованою в бік людини. Особливу увагу зброї необхідно приділити при полюванні в горах, коли доводиться долати як підйоми, так і спуски, і постійно контролювати напрям стволів просто неможливо. Також необхідно перевіряти стан запобіжника, який може мимовільно зрушити, зачепившись за рюкзак або інший предмет екіпіровки. Про запобіжник взагалі слід сказати окремо: це далеко не зайвий пристрій, яким ніколи не слід нехтувати, адже для того щоб зняти зброю із запобіжника не потрібно більше секунди, а, недооцінивши його значення, можна спровокувати багато небезпечних ситуацій.
На завершення хочеться ще раз нагадати: носіння зброї накладає на його власника велику відповідальність, тому завжди приділяйте належну увагу безпеці вашої зброї, і нехай супроводжує вас фортуна!
Трете правило трохи некоректне. Не можна направляти зброю на мішень, яку ви не плануєте знищити. Так я думаю беде коректніше)))